Колібрі білоголовий
Колібрі білоголовий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Самець білоголового колібрі
![]() Самиця білоголового колібрі
| ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Microchera albocoronata (Lawrence, 1855) | ||||||||||||||||||||
![]() Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Mellisuga albocoronata Lawrence, 1855 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі білоголовий[2] (Microchera albocoronata) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній Америці.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/51/Snowcap_%2824503462483%29.jpg/200px-Snowcap_%2824503462483%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e4/Crowned_woodnymph_%28female%29_%2825130375435%29.jpg/200px-Crowned_woodnymph_%28female%29_%2825130375435%29.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e6/A_monograph_of_the_Trochilid%C3%A6%2C_or_family_of_humming-birds_%28Plate_116%29_%287175972710%29.jpg/200px-A_monograph_of_the_Trochilid%C3%A6%2C_or_family_of_humming-birds_%28Plate_116%29_%287175972710%29.jpg)
Довжина птаха становить 6-6,5 см, вага 2,5-2,7 г. У самців номінативного підвиду лоб і тім'я білі, потилиця пурпурово-чорна, верхня частина тіла темно-фіолетова, спина і надхвістя мають червонуватий відблиск. Обличчя і нижня частина тіла чорні з пурпурово-фіолетовим відблиском. центральні стернові пера мателево-бронзові, решта стернових пер біля основи білі, а на кінці чорні. Дзьоб короткий, тонкий, чорний, лапи чорні.
У самиць спина металево-зелена, надхвістя бронзове. Нижня частина тіла блідо-сірувато-біла. Центральні стернові пера бронзові. крайні стернові пера переважно чорні з білими плямками біля основи і на кінчиказ. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак є менш яскравим. У молодих птахів над очима є вузькі білі "брови". а нижня частина тіла поступово переходить з білуватого до пурпурово-чорного. Самці підвиду M. a. parvirostris вирізняються меншими білими плямами на хвості і більш яскравим мідно-пурпуровим відблиском на верхній і нижній частинах тіла.
Виділяють два підвиди:[3]
- M. a. parvirostris (Lawrence, 1865) — від східного Гондурасу до Коста-Рики;
- M. a. albocoronata (Lawrence, 1855) — захід центральної Панами.
Білоголові колібрі мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і на плантаціях. В Коста-Риці зустрічаються на висоті від 300 до 800 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1000 м над рівнем моря. в Панамі на висоті від 600 до 1650 м над рівнем моря. В Коста-Риці під час негніздового пероду білоголові колібрі переважно мігруть в долини, на більш низьку висоту, однак деякі птахи в цей час трапляються на висоті 1400 м над рівнем моря.
Білоголові колібрі живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема Warszewiczia і Hamelia з родини маренових, Inga і Pithecellobium з родини мімозових, Gurania з родини гарбузових та Norantea і Cavendishia з родини вересових, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Вони шукають нектар в усіх ярусах лісу, від підліску до крон дерев.
В Коста-Риці гніздування у білоголових колібрі відбувається з січня по травень. Самці збираються на токовишах групами до 6 птахів, приваблюючи самиць співом. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з луски деревоподібної папороті і павутиння, зовні покривається мохом і лишайником, прикріплюється до гілки або ліани на висоті від 1,7 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, пташенята покидають гніздо через 2 дні після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Microchera albocoronata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.
- Ridgely, Robert S. (1976): A Guide to the Birds of Panama. Princeton University Press, Princeton, New Jersey. ISBN 0-691-08174-3
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
|
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |