Коморовські
Коморовські — шляхетські роди.
Гербу Корчак[ред. | ред. код]
Найвідоміші Коморовські — гербу Корчак. Існувало кілька гілок цього роду. Родинне гніздо — Комарів (тоді Белзьке воєводство).
Історія роду[ред. | ред. код]
Перші згадки про Коморовських можна знайти починаючи з XV ст.
1467 року Пйотр Коморовський отримав від польського короля Казимира IV Ягеллончика землі (латифундію) у Живцю. Живецькі землі отримав як компенсацію за те, що виступив проти угорського короля Матіяша Корвіна і допомагав Казимиру Ягеллончику. З 27 вересня 1469 року — отримав титул графа Ліптова і Орави від угорського короля Матіяша Корвіна. Після вимирання його лінії роду титул графа перейшов до брата Миколая. Останній нащадок Миколая — Якуб. Якуб Коморовський помер 1781 року. 1780 року повинен був отримати підтвердження графського титулу від короля Станіслава ІІ Августа Понятовського.
Крім цієї згаслої гілки існують ще 2 родинні лінії Коморовських. 1803 року імператор Франц II Габсбург надав графський титул Іґнацію і Ципріану Коморовським. Вони та їхні діти були графами Королівства Галичини і Лодомерії. 1894 року був підтверджений графський титул литовських Коморовських, котрі належать до цієї гілки Коморовських. З литовських Коморовських походить і теперішній президент Польщі Броніслав Коморовський. Його батько Зиґмунт Леон Коморовський був нащадком Пйотра Яна Коморовського, одруженого з Феліцією Коморовською гербу Корчак.
Друга гілка Коморовських отримала підтвердження титулів в Королівстві Польському 1824 року та Російській імперії 1844 року.
Представники роду гербу Корчак[ред. | ред. код]
- Кристіан (?—1565) — каштелян сандецький;
- Кшиштоф (?—1583) — каштелян сандецький;
- Мотрона (Олена) Чаплинська — за однією з версій так насправді називалася друга дружина Богдана Хмельницького;
- Адам Іґнацій (1701–1759) — гнезненський архієпископ і примас Польщі з 1748 року;
- троє Коморовських були каштелянами у XVIII столітті, зокрема:
- Ігнацій - холмський каштелян[1]
- Юзеф Йоахім, син Ігнація[1]
- Тадеуш Бур-Коморовський (1895–1966) — польський генерал, під час Другої світової війни керував Армією Крайовою під прізвиськом «Бур» (пол. Bór), 1947—1949 годах — прем'єр-міністр Уряду Польщі у вигнанні;
- графиня Марія Яніна Майя (нар. 1937) — польська акторка;
- графиня Анна Марія (нар. 1946; по чоловіку — д'Удекем д'Акоз) — мати бельгійської спадкової принцеси Матильди;
- граф Броніслав Марія (нар. 1952) — Президент Польщі.
- Зоф'я з Коморова — дружина старости снятинського Міхала «Мужила» Бучацького (молодшого).[2]
Коморовські гербу Цьолек[ред. | ред. код]
- Адам — підчаший новогрудський.
- Юзеф Й. — комендант залоги Львова, публіцист.[3]
- Еразм ?—1837) — генерал, отримав в Австрії графський титул у 1817 році.
Коморовські інших гербів[ред. | ред. код]
- Коморовські гербу Доленга: Самуель (?—1659) — обозний литовський; Христофор (Кшиштоф) (?—1708) — берестейський воєвода.
- Коморовські гербу Роля — внесені в родовідні книги Віленської губернії.
- Коморовські гербу Остоя — внесені в родовідні книги Могилівської губернії.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- З Коморова походить також рід Струсів, котрі теж належать до гербу Корчак. Представників цього роду називали «Струсь з Коморова».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Rabowicz E. Komorowski Józef Joachim h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny… — T. XIII — S. 420. (пол.)
- ↑ Buczaccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rabowicz E. Komorowski Józef J. h. Ciołek // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967—1968. — T. XIII — S. 418.
Джерела[ред. | ред. код]
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967—1968. — T. XIII. — S. 404—436. (пол.)
- Алфавітний список польських графів. [1] (рос.)
- Коморовские // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)