Белзьке воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Белзьке воєводство

POL województwo bełskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo bełskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Бе́лзьке воєво́дство (лат. Palatinatus Belzensis, пол. Województwo bełskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14621793 роках. Створене на основі земель Белзького князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Белз. Очолювалося белзькими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Белзі. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&09000.&&&&009000 км²[1]. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини і Волині Австрійської монархії.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Воєводство займало регіон Середнього Побужжя, було найменшим за площею на українських землях, які опинилися у складі Польського королівства, і займало передостаннє місце за чисельністю населення. Його територія становила близько 8 900 км². Керівник — белзький воєвода.

Після першого поділу Польщі у 1772 році більша його частина відійшла до Австрії, у складі Польської держави залишилася невелика територія із містечка Дубенка (нині село Дубинки Мостиського району Львівської області) та прилеглими селами, яка й надалі називалася Белзьким воєводством. Остаточно ліквідовано у 1793 році.

У воєводстві переважали малі міста, воно було високорозвинутим регіоном, з 16 століття у ньому розпочалося товарне виробництво зерна, що спричинило посилення визиску селянства, встановлення чотириденної панщини і загострення соціальних суперечностей. Велике значення для економічного розвитку регіону мала судноплавна річка Західний Буг, яка була важливою торговельною артерією.

У 16—17 століттях воєводство спустошували періодичні турецько-татарські наскоки, проте від них воно страждало менше, ніж українські землі на схід, південь. У жовтні — на початку грудня 1648 року територія воєводства перебувала під контролем військ Богдана Хмельницького (окрім міста Белз і кляштора бернардинців у місті Сокаль). На чолі з Данилом Виговським козаки вдруге були у Белзщині в жовтні-листопаді 1655 року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.

Джерела[ред.ред. код]

  • Коструба Т. Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 р. — Нью-Йорк-Торонто, 1989.
  • Gloger Z. Województwo Bełskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  • Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 189—192.
  • Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo Belskie od schyłku XIV do początku XVII w. — Warszawa, 1993.