Константину де Браганса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константину де Браганса
порт. Constantino de Bragança
Народився1528
Португальське королівство
Помер14 червня 1575
Португальське королівство
Країна Португальське королівство
Діяльністьаристократ, політик
ПосадаВіцекороль Португальської Індії[d]
РідБраганський дім
БатькоJaime I, Duke of Braganzad
Брати, сестриТеодозіу I Браганський і Isabella of Braganzad

Константину де Браганса (порт. Constantino de Bragança; 1528—1575) — португальський дворянин, конкістадор і колоніальний адміністратор Португальської імперії. Походив з могутнього Браганського дому. На посаді віцекороля Португальської Індії (1558—1561) ініціював початок завоювання португальцями Шрі-Ланки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Константину був сином Жайме, 4-го герцога Браганси, від його другого шлюбу з Жоаною де Мендоса, дочкою Діого де Мендоса, алкайда Морана і братом по батьку Теодозіу I де Браганза.

Коли Константину було 19 років, він був призначений спеціальним послом короля Португалії Жуана III на церемонію хрещення сина короля Франції Генріха II.

У березні 1558 року Катерина Австрійська, вдова короля Жуана III і регент при малолітньому королі Себаштіані призначила Константину віцекоролем Португальської Індії. Він покинув Лісабон 7 квітня 1558 року і прибув до Гоа 3 вересня.

Константину покинув Лісабон з завданням повідомити португальські володіння в Азії про смерть короля Жуана III і початок правління короля Себаштіана. Його інструкції також містили дуже чітку програму Контрреформації. Період його перебування на посаді (1558-1561) відзначився багатьма важливими подіями для історії Португальської Індії: завоюванням Дамана (на узбережжі Гуджарату) у 1559 році та Джафанапатану (на Цейлоні) у 1560; захистом від османської облоги португальського Бахрейна у 1559 р.; направленням португальських представників до Ефіопії; і війною між заморином Калікута та раджею Кананору, якого підтримували португальці в 1560-61 роках. Константину також відомий тим, що запровадив в Індії інквізіцію та заснував у Гоа архієпископство. Крім того, єпископства були створені в Кочіні та Малакці, обидва в 1560 році. Константину був особливо близький до місіонерських проектів і підтримував політику політичної та релігійної жорсткості щодо мусульман, індуїстів, євреїв та протестантів. Був відомий як «місіонер»[1].

Константину поклав початок португальському підкоренню острова Цейлон (сучасна Шрі-Ланка). Перша експедиція, очолювана ним в 1560 році, не змогла підкорити Джафну, але призвела до захоплення острова Маннар[2]. Проте до червня 1619 року, незважаючи на гострий опір Чанкілі II з Джафни, відбулося ще дві португальські експедиції; морська експедиція, яку відбили малабарські корсари, та інша експедиція Філіпе де Олівейра та його 5-тисячної сухопутної армії, яка перемогла Чанкілі та завоювала Джафну, зміцнивши португальський контроль над морськими шляхами через Полкську протоку[3].

Константину обіймав посаду віцекороля Португальської Індії три роки і вісім днів і протягом цього періоду провів важливі адміністративні і фінансові реформи. Історик Ч. Р. Боксер вважав його одним із найвідданіших і найефективніших португальських губернаторів Індії разом із Франсішку Баррету (1555—1558). Він захищав португальського поета Луїша де Камойнш, який під час свого перебування в Індії зазнав переслідувань від попередника Константину за критичні твори.

З 1562 року був губернатором міста Рібейра-Гранді, на острові Санту-Антау в архіпелазі Кабо-Верде,

Після повернення до Португалії, одружився зі своєю двоюрідною сестрою Марією де Мело, дочкою 1-го маркіза Феррейри та 1-го графа Тентугаля, Родріго де Мело і доньї Брітес де Мінезіш (дочки Антана де Алмада, 3-го графа Авранша). У пари не було нащадків. Король Португалії Себаштіан планував у 1571 році призначити Константину довічним віцекоролем Індії, але той відмовився.

Реліквія «Зуб Будди»

[ред. | ред. код]

За словами Муту Кумара Свамі, Константину стверджував, що брав участь у захопленні та знищенні реліквії "Зуб Ґаутами Будди" під час війн за Шрі-Ланку. Однак місцева влада стверджувала, що реліквію зберегли від пошкоджень[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vila-Santa, Nuno. "Constantino de Bragança" in Christian-Muslim Relations. A Bibliographical History, vol. 7, eds. David Thomas and John Chesworth, Leiden - Boston, Brill, 2015, pp. 841-845. Процитовано 8 серпня 2022.
  2. Abeysinghe, T. Jaffna Under the Portuguese, p.3
  3. Kunarasa, K The Jaffna Dynasty, p. 115
  4. Mutu Coomara Swamy. The Dathavansa, Or The History of the Tooth-relic of Gotama Buddha. Trübner & Co. с. xix.