Очікує на перевірку

Костел Пресвятої Трійці (Базалія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Пресвятої Трійці
Костел Пресвятої Трійці на світлині початку ХХ століття
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїнаБазалія
Початок будівництва1760
Зруйновано1936
Стильбароко
НалежністьРКЦ
CMNS: Костел Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Костел Пресвятої Трійці — пам'ятка християнської сакральної архітектури 18 століття, що розташовувалася в містечку Базалія на східному кордоні Волині з Поділлям. Зразок барокового однонавого храму. Знищений комуністами у 1936 році.

Історія

[ред. | ред. код]

Збудований замість старого дерев'яного костелу (з 1586 року, згорів у 1759), на місці давнього священичого саду, коштом власників міста Сапєгів і довколишньої шляхти. У 19 столітті в костелі правили греко-католики, що не мали в Базалії власного храму.

Станом на 1791 до костелу належали 4905 парафіян обох статей. Відповідно у 1809 році їх нараховувалося 5642 особи. На початку 20 століття — 5961.

До 1842 року у власності костелу перебувала юридика з кріпаками і землею.

Протягом 1791-1810, 1860-х років при костелі діяла школа.

Після окупації східної Волині комуністами, більшість парафіян виморено голодом, репресовано або депортовано. На костел накладено непомірний податок, через несплату якого у 1935 році храм зачинено, клир заарештовано. У 1936 році святиню висаджено у повітря.

Поховання

[ред. | ред. код]

У 1769 році в храмі був похований Станіслав Дунін-Вонсович[1][2].

У 1808 році у костелі був похований Франц Ксаверій Сапєга[3].

Парохи

[ред. | ред. код]
  • Анджей Миколай Помян Бронішевський
  • Євстахій Дзєґцьонський
  • Міхал Ліссовський
  • Павел Боґацький
  • Ігнатій Нівінський
  • Теодор Чарнецький
  • Юзеф Пташинський
  • Камінський
  • Мошульський
  • Олександр Бєлякевич

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Złota księga szlachty polskiej (Польська) . с. 396. Архів оригіналу за 5 липня 2020.
  2. Stanisław Dunin-Wąsowicz ze Smogorzowa h. Łabędź. Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  3. Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. — Warszawa : Wydawn. Nauk. PWN, 2008. — Cz. 2. — S. 223. (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]