Кочерги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кочерги
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Рада Волокитинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59020150200041095
Основні дані
Населення 336
Поштовий індекс 41511
Телефонний код +380 5442
Географічні дані
Географічні координати 51°28′19″ пн. ш. 33°52′17″ сх. д. / 51.47194° пн. ш. 33.87139° сх. д. / 51.47194; 33.87139Координати: 51°28′19″ пн. ш. 33°52′17″ сх. д. / 51.47194° пн. ш. 33.87139° сх. д. / 51.47194; 33.87139
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Місцева влада
Адреса ради 41510, Сумська обл., Путивльський р-н, с. Волокитине, вул. Миру, 3
Карта
Кочерги. Карта розташування: Україна
Кочерги
Кочерги
Кочерги. Карта розташування: Сумська область
Кочерги
Кочерги
Мапа
Мапа

CMNS: Кочерги у Вікісховищі

Коче́рги — село в Україні, у Конотопському районі[1] Сумської області. Входить до складу Путивльської міської територіальної громади. Населення становить 336 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Кочерги знаходиться на березі річки Есмань, вище за течією примикають села Кубареве і Мацкове, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Волокитине. До села примикає невеликий лісовий масив (дуб, сосна).

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село належить до 1648 року.

Краєзнавчі матеріали засвідчують, що у цьому населеному пункті проживали майстри, які славилися виготовленням різних господарчих речей, зокрема кочерг. Від цього й пішла назва села[2].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 353 особи, з яких 151 чоловік та 202 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 336 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 91,37 %
російська 8,63 %

Церква Св. Миколи[ред. | ред. код]

У ХVІІІ столітті у селі була дерев'яна Миколаївська церква, яка занепала на початку ХІХ століття. На її місці в 1807 році на замовлення й кошти місцевого поміщика Михайла Миклашевського було збудовано мурований храм. Він стоїть на високому правому березі річки Есмань.

Церква зведена за тим самим проєктом, що і Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського в Батурині (1803) та Успенська церква у с. Новий Биків на Чернігівщині (1804)[6].

Миколаївська церква в Кочергах — одна з визначних храмових будівель доби високого класицизму в Україні[7].

Церква Св. Миколая в с. Кочерги

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Беценко Т. Топоніми Путивльського краю / Тетяна Беценко, Людмила Михно // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. — Суми, 2009. — С.181.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / Віктор Вечерський. — Київ, 2005.  — С. 501.
  7. Вечерський В. В. Монастирі та храми Путивльщини / В. В. Вечерський. — Київ, 2007. — С.151.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Беценко Т. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань. — Суми : Собор, 2001. — 72 с. — Бібліогр.: с. 62-66. — ISBN 966-7164-43-8
  • Вечерський В. В. Церква Св. Миколи [у с. Кочерги] // Вечерський В. В. Монастирі та храми Путивльщини. — Київ : 2007. — С. 148—151 : іл.
  • Тупик С. Кочерги // Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси. — Суми : Університетська книга, 2015. — С. 300—312 : фот. — Бібліогр.: 20 назв.

Посилання[ред. | ред. код]