Крастьо Крастев
| Крастьо Крастев | |
|---|---|
| болг. Кръстьо Кръстев | |
 | |
| Народився | 31 травня 1866[1] Пирот |
| Помер | 15 квітня 1919 (52 роки) Софія, Болгарія |
| Країна |  Болгарія |
| Діяльність | літературний критик письменник публіцист перекладач громадський діяч |
| Alma mater | Лейпцизький університет і Софійська класична гімназіяd |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | болгарська[2] |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського і Skopje Bulgarian Pedagogical Schoold |
| Учасник | Сербсько-болгарська війна |
| Членство | Болгарська академія наук |
| Жанр | статті рецензії |
| Брати, сестри | Q44389672? |
| У шлюбі з | Радка Крастева |
Крастьо Крастев (болг. Кръстьо Кръстев); нар. 31 травня 1866, Пірот — пом. 15 квітня 1919, Софія — перший болгарський професійний літературний критик, письменник, публіцист, перекладач, громадський діяч, учасник літературного гуртка «Мисъл».
Народився 31 травня 1866 в місті Пірот. Мав брата — художника Михаїла Крастева. Закінчив болгарську середню школу в рідному місті. У 1878 навчався в нещодавно відкритій першій Софійській вищій школі. У 1885 навчався в Лейпцизькому університеті.
У 1888 захистив дисертацію. У Лейпцигу сформував свої ідеалістичні філософські погляди й отримав вчений ступінь «доктор філософії».
У 1888–1890 був директором і викладачем трикласного училища в місті Казанлик. З 1890 до жовтня 1891 — викладач логіки, психології та етики в перший Софійській гімназії для хлопчиків. Активно співпрацює з періодичними виданнями, розміщаючи в них статті з критикою та відгуками. У 1890 — редактор літературно-наукового журналу, а в 1891 розпочав видавати журнал «Критика». У 1892 він почав видавати найавторитетніший болгарський літературний журнал на межі XIX і XX століття — «Мисъл» (1892-1907).
- Курс по философия. Т. 1. Психология. София, 1891.
- Етюди и критики. С., 1894.
- Към историята на Висшето училище. С., 1897 (Второ допълнено издание — Нашият университет. Статии. С. 1907).
- Литературни и философски студии. Пловдив, 1898.
- Певец на воля и младост. С., 1906.
- Алеко Константинов. Литературен силует. Тутракан, 1907.
- Млади и стари. Критически очерки върху днешната българска литература. Тутракан, 1907 (преиздадена 2004: ISBN 9547394460).
- Петко Тодоров (П. Ю. Тодоров: Идилии). С., 1908.
- Поглед в новата българска литература. Т. 1. От Петко до Пенчо Славейков. С., 1910.
- Христо Ботйов — П. П. Славейков — П. Тодоров — П. К. Яворов. С., 1917.
- Алеко Константинов. Шест статии. С., 1917.
- Етюди, критики, рецензии. С., 1978.
- Съчинения. Том 1. С., 1996.
- Съчинения. Том 2. С., 2001 (ISBN 9544308008)
- Злочестините на България. Публицистика. Увод, съставителство и подготовка за печат Петър Трендафилов. София: Кралица Маб, 2016. ISBN 978-954-533-150-3.
Преводи
- Линиченко. История на поезията. С., 1891.
- Лесинг Г. Е. Емилия Галоти. Пловдив, 1891.
- Д-р Кръстьо Кръстев в Литернет [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Д-р Кръстьо Кръстев на сайта Българският литературен модернизъм [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Критика за д-р Кръстьо Кръстев в Литернет [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Биографични бележки за д-р Кръстев в Словото [Архівовано 18 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Млади и стари. Критически очерки върху днешната българска литература — в Словото [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.