Кріс Маллін (баскетболіст)

Кріс Маллін
Chris Mullin
Завершив кар'єру
(раніше — Легкий форвард, Атакувальний захисник)
Особисті дані
Зріст:	198 см
Вага:	91 кг
Громадянство:	США
Народився:	30 липня 1963 (60 років)(19630730)
	Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Коледж:	Сент-Джонс (1981–1985)
Драфт:	1 раунд / 7 номер, 1985 рік, «Голден-Стейт Ворріорс»
Статистика в НБА
Очки:	17911 (18,2 за гру)
Підбирання:	4034 (4,1 за гру)
Передачі:	3450 (3,5 за гру)
Виступав за команди
«Голден-Стейт Ворріорс» (1985—1997) «Індіана Пейсерз» (1997—2000) «Голден-Стейт Ворріорс» (2000—2001)
Тренував команди
2015—2019 «Сент-Джонс»
Особисті нагороди та досягнення 5-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (1989–1993) Перша збірна всіх зірок НБА (1992) 2 рази обирався до другої збірної всіх зірок НБА (1989, 1991) Третя збірна всіх зірок НБА (1990) Ігровий №17 закріплений командою «Голден-Стейт Ворріорс» Перша збірна NCAA (1985) Друга збірна NCAA (1984) 3-разовий найкращий баскетболіст року конференції Big East (1983–1985)
Медалі Баскетбол Представник  США Олімпійські ігри Золото Лос-Анджелес 1984 США Золото Барселона 1992 США Панамериканські ігри Золото Каракас 1983 США
Баскетбольна Зала Слави
Кріс Маллін у Вікісховищі

Крістофер Пол Маллін (англ. Christopher Paul Mullin, нар. 30 липня 1963, Бруклін, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і атакувального захисника за декілька команд НБА, зокрема за «Голден-Стейт Ворріорс», яка навіки закріпила за ним ігровий № 17. Гравець національної збірної США. Олімпійський чемпіон 1984 року та 1992 року. Згодом — баскетбольний тренер.

2010 року введений до Баскетбольної Зали слави як учасник збірної США 1992 та 2011 року — за індивідуальні заслуги.

Ігрова кар'єра

На університетському рівні грав за команду Сент-Джонс (1981–1985). Тричі визнавався найкращим гравцем конференції, а 1985 року вивів команду до фіналу чотирьох турніру NCAA. За студентську кар'єру набрав 2,440 очок, що стало рекордом за всю історію закладу.

1985 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 7-м номером командою «Голден-Стейт Ворріорс». Захищав кольори команди з Окленда протягом наступних 12 сезонів. На третьому році своєї спортивної кар'єри пропустив частину сезону, лікуючись від алкогольної залежності. Надалі, до 1993 року забивав більше 20 очок за матч у середньому. Разом з Мітчем Річмондом та Тімом Гардевеєм сформував тріо, яке називали Run TMC (перші літери їхніх імен), на зразок гурту Run–D.M.C.

1984 та 1992 року двічі ставав олімпійським чемпіоном у складі збірної США.

З 1997 по 2000 рік грав у складі «Індіана Пейсерз», куди був обміняний на Еріка Дамп'єра та Дуейна Феррелла. 1997 року допоміг команді під керівництвом Ларрі Берда дійти до фіналу Східної конференції, де «Індіана» програла «Чикаго». 2000 року разом з командою дійшов до фіналу НБА, де сильнішими виявились «Лос-Анджелес Лейкерс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Голден-Стейт Ворріорс», до складу якої він повернувся 2000 року і за яку відіграв один сезон.

Згодом, у 2012 році ігровий номер Малліна був виведений з оборону «Голден-Стейта» та став закріпленим за ним.

Статистика виступів в НБА

Скорочення
GP	Ігор провів	GS	Ігор у стартовій п'ятірці	MPG	Хвилин за гру
FG%	Відсоток влучень з гри	3P%	Відсоток триочкових	FT%	Відсоток штрафних кидків
RPG	Підбирань за гру	APG	Результативних передач за гру	SPG	Перехоплень за гру
BPG	Блокшотів за гру	PPG	Очок за гру	Жирний	Особистий рекорд

*	Лідер ліги

Регулярний сезон

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1985–86	«Голден-Стейт Ворріорс»	55	30	25.3	.463	.185	.896	2.1	1.9	1.3	0.4	14.0
1986–87	«Голден-Стейт Ворріорс»	82	82	29.0	.514	.302	.825	2.2	3.2	1.2	0.4	15.1
1987–88	«Голден-Стейт Ворріорс»	60	55	33.9	.508	.351	.885	3.4	4.8	1.9	0.5	20.2
1988–89	«Голден-Стейт Ворріорс»	82	82	33.7	.509	.230	.892	5.9	5.1	2.1	0.5	26.5
1989–90	«Голден-Стейт Ворріорс»	78	78	36.3	.536	.372	.889	5.9	4.1	1.6	0.6	25.1
1990–91	«Голден-Стейт Ворріорс»	82	82	40.4*	.536	.301	.884	5.4	4.0	2.1	0.8	25.7
1991–92	«Голден-Стейт Ворріорс»	81	81	41.3*	.524	.366	.833	5.6	3.5	2.1	0.8	25.6
1992–93	«Голден-Стейт Ворріорс»	46	46	41.3	.510	.451	.810	5.0	3.6	1.5	0.9	25.9
1993–94	«Голден-Стейт Ворріорс»	62	39	37.5	.472	.364	.753	5.6	5.1	1.7	0.9	16.8
1994–95	«Голден-Стейт Ворріорс»	25	23	35.6	.489	.452	.879	4.6	5.0	1.5	0.8	19.0
1995–96	«Голден-Стейт Ворріорс»	55	19	29.4	.499	.393	.856	2.9	3.5	1.4	0.6	13.3
1996–97	«Голден-Стейт Ворріорс»	79	63	34.6	.553	.411	.864	4.0	4.1	1.6	0.4	14.5
1997–98	«Індіана Пейсерз»	82	82	26.5	.481	.440	.939*	3.0	2.3	1.2	0.5	11.3
1998–99	«Індіана Пейсерз»	50	50	23.6	.477	.465	.870	3.2	1.6	0.9	0.3	10.1
1999–00	«Індіана Пейсерз»	47	2	12.4	.428	.409	.902	1.6	0.8	0.6	0.2	5.1
2000–01	«Голден-Стейт Ворріорс»	20	8	18.7	.340	.365	.857	2.1	1.0	0.8	0.5	5.8
Усього за кар'єру		986	822	32.6	.509	.384	.865	4.1	3.5	1.6	0.6	18.2
В іграх усіх зірок		4	2	19.5	.500	1.000	.875	2.0	2.0	1.0	0.3	8.3

Плей-оф

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1987	«Голден-Стейт Ворріорс»	10	10	26.2	.500	.750	.750	1.5	2.3	0.9	0.2	11.3
1989	«Голден-Стейт Ворріорс»	8	8	42.6	.540	.125	.866	5.9	4.5	1.8	1.4	29.4
1991	«Голден-Стейт Ворріорс»	8	8	45.8*	.527	.692	.860	7.3	2.9	1.9	1.5	23.8
1992	«Голден-Стейт Ворріорс»	4	4	42.0	.429	.333	.929	3.0	3.0	1.3	0.5	17.8
1994	«Голден-Стейт Ворріорс»	3	3	45.0	.588	.500	.909	4.7	3.7	0.0	1.7	25.3
1998	«Індіана Пейсерз»	16	16	25.8	.460	.385	.857	3.6	1.4	0.9	0.6	8.9
1999	«Індіана Пейсерз»	13	13	21.8	.410	.400	.870	1.5	1.2	0.8	0.2	9.5
2000	«Індіана Пейсерз»	9	1	10.0	.476	.250	.818	1.6	0.6	0.7	0.1	3.4
Усього за кар'єру		71	63	29.0	.495	.409	.859	3.3	2.1	1.0	0.6	13.8

Менеджерська та коментаторська кар'єра

22 квітня 2004 року був призначений Віце-президентом з баскетбольних операцій «Голден-Стейта», де пропрацював до 2009 року.

22 жовтня 2010 року дебютував як баскетбольний аналітик на телеканалі ESPN.

2013 року став радником у «Сакраменто Кінгс».

Тренерська робота

2015 року став головним тренером університетської команди «Сент-Джонс». 9 квітня 2019 року подав у відставку з посади через незадовільні результати - за чотири сезони при його керівництві команда здобула 59 перемог при 73 поразках.

Посилання

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com