Очікує на перевірку

Крістофер Лоґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістофер Лоґ
Крістофер Лоґ у молодості
ПсевдонімPalmiro Vicarion
Народився23 листопада 1926(1926-11-23)[1][2][…]
Портсмут, Гемпшир, Велика Британія
Помер2 грудня 2011(2011-12-02)[4][1][…] (85 років)
Лондон, Велика Британія
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьпоет, актор, сценарист, письменник, кіноактор
Alma materКоледж Пріор-Паркd і Портсмутська середня школаd
БатькоJohn Logued[5]
У шлюбі зRosemary Hilld і Rosemary Hilld
УчасникДруга світова війна
Нагороди

Крі́стофер Лоґ (англ. Christopher Logue; 23 листопада 1926 — 2 грудня 2011)[6] — англійський поет, пов'язаний із рухом «Відродження британської поезії[en]», пацифіст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Портсмуті (Гемпшир) і виріс в його околицях. Був єдиною дитиною батьків середньо віку — Джона та Моллі Лоґів, які одружились пізно. Відвідував римо-католицькі школи, зокрема Коледж святого Івана[en] в Портсмуті, Коледж Пріор-Парк[en], а відтак перевівся до Портсмутської середньої школи[en]. За призовом записався до Чорної Варти[en], і був відправлений до Палестини. 1945 року був засуджений військовим судом за участь у схемі з продажу крадених розрахункових книжок до 16 місяців ув'язнення, які частково провів у Аккській в'язниці. Із 1951 по 1956 рік мешкав у Парижі, де товаришував із Александером Троккі[6].

1958 року брав участь у першому з олдермастонських маршів[en], організованому Комітетом прямої дії проти ядерної війни[en]. Також був членом Комітету 100[en]. Відбув місяць у в'язниці за відмову припинити участь у сидячому протесті на Парламентській площі[en] 17 вересня 1961 року[7]. Крістофер Лоґ став свідком слів Бертрана Расселла до магістрата[en] Бов-стріт[en]: «Я прийшов сюди, аби врятувати ваші життя. Але, почувши, що ви хочете сказати, я думаю, що цілі не виправдовують способи»[8]. У відкритій в'язниці Дрейк-Голл[en] Крістофер Лоґ був примушений до роботи разом із товаришами-протестувальниками: «Якийсь мудрагель призначив нам це» — що завершилось знищенням заводу амуніції[9].

Крістофер Лоґ протягом багатьох років товаришував із письменником і перекладачем Острином Вейнгаузом[en], з яким десятиліттям вів веселе листування[10].

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений із біографкою Розмері Гілл із 1985 року. Крістофер Лоґ помер 2 грудня 2011 року, у віці 85 років[6].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Patrocleia, University of Michigan Press, 1963
  • Ode to the dodo: poems from 1953 to 1978, Cape, 1981, ISBN 978-0-224-01892-0
  • War Music. J. Cape. 1981. ISBN 978-0-224-01534-9. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 24 березня 2019.; University of Chicago Press, 2003, ISBN 978-0-226-49190-5
  • Kings: An Account of Books 1 and 2 of Homer's Iliad Farrar, Straus, Giroux, 1991, ISBN 978-0-374-18151-2
  • The Husbands: An Account of Books 3 and 4 of Homer's Iliad Farrar, Straus, and Giroux, 1995, ISBN 978-0-374-17391-3
  • Selected poems, Faber and Faber, 1996, ISBN 978-0-571-17761-5
  • All Day Permanent Red. Macmillan. 2003. ISBN 978-0-374-52929-1. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  • Cold calls: war music continued, Volume 1, Faber and Faber, 2005, ISBN 978-0-571-20277-5

Проза

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. http://www.guardian.co.uk/books/2011/dec/03/christopher-logue?newsfeed=true
  5. Lundy D. R. The Peerage
  6. а б в Mark Espiner Obituary: Christopher Logue [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.], The Guardian, 2 December 2011
  7. Peace News, 15 September 1961
  8. Prince Charming, A Memoir, C. Logue, p. 268
  9. Daily Telegraph, obituary, 6 December 2011
  10. Austryn Wainhouse Papers, Syracuse University[en].

Посилання

[ред. | ред. код]