Курячі лапки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курячі лапки
Необхідні компоненти chicken feetd
Курячі лапки в Димсам у Нідерландах

Курячі лапки — найнижча частина курки, вживається в Бразилії, Камбоджі, Китаї, Індонезії, Італії, Ямайці, Кореї, Лаосі, Малайзії, Мексиці, Молдові, Перу, Філіппінах, Румунії, Росії, Південній Африці, Таїланді, Тринідаді та Тобаго, Болівії та В'єтнамі. Після видалення зовнішнього шару тонкої шкіри більшість  тканин на ногах складається з їстівних шкіри та сухожиль, без м'язів. Це дає лапам відмінну текстуру від решти м'яса курки. Будучи переважно шкірою, курячі лапи дуже желатинові. [1][2][3][4]

Китайська кухня[ред. | ред. код]

Курячі лапки використовуються в деяких районах китайської кухні, вони можуть бути подані, як снек до пива, як м'ясна страва, зварені в супі чи як головна страва. У Китаї вони мають назву  Fèng zhuǎ (鳯爪, Фенікс з кігтями), Jī zhuǎ (鷄爪, курячі кігті) та Jī jiǎo (雞脚).

В провінції Гуандун и Гонконге[5] їх готують у фритюрі, на пару, тушать та варять, подають в соусі, приправленими чорними бобами[6].

У Китаї популярні закусочні, які спеціалізуються на приготуванні напівфабрикатів, таких як yabozi (шия качки), lu ji zhua (鹵雞爪мариновані курячі лапки), які готують на повільному вогні в соєвому соусі з сичуанським перцем, гвоздикою, часником, бад'яном, корицею та шматочками чилі. Фасовані курячі лапки продаються в більшості маркетів як снеки, іноді приправлені рисовим оцтом чи перцем чилі.

Ще один популярний рецепт має назву bai yun feng zhao (白雲鳯爪). Лапки тривалий час маринують в соусі з рисового оцту та рисового вина з цукром, сіллю та імбиром. Пропонуються, як холодні снекі. На півдні Китаю з арахісу та курячих лапок готують суп.  

Запечені курячі лапки продаються в Китаї у вакуумній упаковці

У Китаї великий попит на курячі лапки призводить до підвищення цін. За станом на 2011 рік, 1 кг сирих курячих лапок коштував 12-16 юаней, для порівняння, 1 кг замороженого філе коштував 11-12 юаней. У 2000 році через Гонконг, колись, найбільше підприємство по доставці курячих лапок з більш ніж 30 країн, пройшло близько 420 000 тон курячих лапок на суму $230 мільйонів. Через два роки після вступу до СОТ в 2001 році Китай схвалив прямий імпорт американських курчат, а з тих пір Китай є головним місцем курячих лапок у всьому світі.

Окрім курячих лапок в Китаї користуються попитом ще і лапки качок[7]. Качині лапки з гірчицею, подають з оцтом, свіжим зеленим перцем та товченим часником. Це один з популярних салатів\закусок.

Індонезійська кухня[ред. | ред. код]

Сото ceker — індонезійський суп з курячих лапок

В індонезійській кухні курячі лапки відомі як ceker, і є делікатесом, особливо в Яві. Найбільш поширеним способом приготування є традиційний пряний  суп, який називається Сото[8]. Проте китайські курячі лапки dimsum доступні в деяких китайських ресторанах Індонезії.  [9]

Soto ceker - це куряча нога, яку подають в особливому жовтому гострому бульйоні з гарніром з капустою, селерою, рисовою локшиною і, за смаком, соусом, лаймом та соєю.

Сото Чекер — одна з найуспішніших страв у Джакарті, Балі, Сурабая, Бандунг та більшості великих міст Індонезії. У вуличних скромних ресторанах, soto ceker, як правило, пропонуються як варіант популярного soto ayam (курячий сіто), який використовує ідентичну супу базу з курячим сото. Популярна стійка для стелажа, наприклад Soto Ceker Pak Ali, на вулиці Гандаріа, Південна Джакарта,  може використовувати до 40 кілограм курячих лап за день, хоча стіл працює лише з 4 до 11 ранку, вони зможуть зібрати 5 мільйонів рупій (360 доларів США)  щодня.

В Індонезії м'які курячі лапки без кісток є популярним вибором для дитячого харчування - його дають дітям від 6 до 12 місяців. Часто він служив nasi tim: рис на пару з кістковими курячими ногами, пюре печінки та овочевий бульйон. Курячі лапи, що складаються з сухожиль, шкіри та хрящів, багаті на желатиновий колаген і традиційно вважається корисними для шкіри, нігтів, суглобів та розвитку кісток у дітей[10], також він є корисним для тих, хто має переломи кісток [11].

Малайзійська кухня[ред. | ред. код]

Курячі лапки також відомі як ceker в Малайзії і традиційно популярні серед малайців з яванським, китайським та сіамським походженням. Багато традиційних малайських ресторанів у штаті Джохор пропонують курячі лапки, які приготовані з каррі в малайзійському стилі та їдяться з roti canai. У штаті Селангор курячі лапи або варять в супі з овочами та прянощами, поки кістки стануть м'які  або смажать з пальмовою олією. Курячі лапи також їдять малайські китайці в традиційному китайському стилі.

Тайська кухня[ред. | ред. код]

Khanom chin kaeng khiao wan kai — лапки тайського курча з карі подають з рисовою локшиною.

Khanom chin kaeng khiao wan kai є тайський зелений курячий карі, який подають на рибній локшині. Ця особлива версія виконана з курячими лапами. 

Корейська кухня[ред. | ред. код]

У Кореї курячі лапи відомі як дакбал (кор. 닭발), на грилі або смажені з гарячим соусом чилі. Їх часто їдять як anju (їжа подається з алкоголем)..

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 点击浏览鸡爪做法大全(共有135道鸡爪菜谱). Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2018.
  2. Chicken feet take off in Soweto
  3. My Adidas. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  4. Куриные ножки. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  5. Christopher DeWolf (13 липня 2010). 40 Hong Kong foods we can't live without. CNN Go. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
  6. Shimabukuro, Betty.
  7. «Hong Kong Dim Sum Dishes» [Архівовано 2007-01-09 у Wayback Machine.], Global Gourmet, January 2007.
  8. aneka resep soto. resep soto ayam. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  9. Soto Ceker Kuta Is a Local Legend. Qraved. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  10. Bahaya Vapor. Gain and Ministry of Health Indonesia. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2018.
  11. Холодец при переломах костей. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 30 січня 2018.