Біб (плід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Зелені боби

Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато (рідко одна), прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.

Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).

Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за Сонцем, а вночі скручується і "спить" у складеному стані.

Історія[ред.ред. код]

Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв.[1] В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н.е., ще до появи кераміки.[2] Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в стародавньому Єгипті. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі.[3] У Іліаді (8 століття до н.е.) є згадка про боби і нут, що кидають на молотницю.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kaplan, pp. 27 ff
  2. Gorman, CF (1969). Hoabinhian: A pebble-tool complex with early plant associations in southeast Asia. Science 163 (3868): 671–3. PMID 17742735. doi:10.1126/science.163.3868.671. 
  3. Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of Plants in the Old World Oxford University Press, 2012, ISBN 0199549060, p. 114.
  4. "And as in some great threshing-floor go leaping From a broad pan the black-skinned beans or peas." (Iliad xiii, 589).