Біб (плід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біб
Зображення
Виробляється з бобові
Вуглецевий слід 1,4 kilogram of carbon dioxide equivalent per kilogram[1] і 0,8 kilogram of carbon dioxide equivalent per kilogram[2]
Водний слід 4055 кубічний метр на тонну[3] і 5053 кубічний метр на тонну[4]
CMNS: Біб у Вікісховищі
Зелені боби

Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато, прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.

Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).

Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за сонцем, а вночі скручується і «спить» у складеному стані.

Історія[ред. | ред. код]

Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв[5]. В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н. е., ще до появи кераміки[6]. Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в стародавньому Єгипті. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі[7]. У Іліаді (8 століття до н. е.) є згадка про боби і нут, що кидають на молотницю[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Teran T. D., Suckow T. So schmeckt Zukunft: Der kulinarische Kompass für eine gesunde Erde / Hrsg.: WWF Deutschland — 2021.
  2. Reinhardt G., Gärtner S., Wagner T. Ökologische Fußabdrücke von Lebensmitteln und Gerichten in DeutschlandInstitut für Energie- und Umweltforschung Heidelberg, 2020. — S. 8.
  3. Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 6 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System SciencesCopernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
  4. Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System SciencesCopernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
  5. Kaplan, pp. 27 ff
  6. Gorman, CF (1969). Hoabinhian: A pebble-tool complex with early plant associations in southeast Asia. Science. 163 (3868): 671–3. doi:10.1126/science.163.3868.671. PMID 17742735. 
  7. Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of Plants in the Old World Oxford University Press, 2012, ISBN 0199549060, p. 114
  8. «And as in some great threshing-floor go leaping From a broad pan the black-skinned beans or peas.» (Iliad xiii, 589)