Кінець «Сатурна»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінець «Сатурна»
рос. Конец «Сатурна»
Жанрвійськовий
РежисерВіллен Азаров
СценаристВасиль Ардаматський
Михайло Блейман
Віллен Азаров
У головних
ролях
Зоя Василькова
Михайло Волков
ОператорМарк Дятлов
КомпозиторОлександр Флярковський
ХудожникСемен Ушаков
Кінокомпанія"Мосфільм"
Тривалість91 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1968
IMDbID 0168029

«Кінець „Сатурна“» — радянський художній фільм 1968 року за документальною повістю Василя Ардаматського, продовження фільму «Шлях до „Сатурна“». Друга частина трилогії. Продовження у фільмі «Бій після перемоги».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Отримавши відомості про німецьких шпигунів, радянські розвідники змогли дезінформувати розумного і підступного ворога за допомогою фальшивих повідомлень. Діяльність потужного розвідоргану «Сатурн» виявляється нейтралізованою. В основу сюжету покладена кіноверсія однієї з радіоігор з противником, яку вів контррозвідник Григорій Григоренко.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]