Юхтін Геннадій Гаврилович
| Юхтін Геннадій Гаврилович | |
|---|---|
| Юхтин Геннадий Гаврилович | |
| Дата народження | 30 березня 1932 (86 років) |
| Місце народження | с. Чубівка, Кінельський район, Куйбишевська область, РРФСР |
| Громадянство |  Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | актор |
| Кар'єра | з 1955 |
| Нагороди |
   |
| IMDb | ID 0950807 |
 Зовнішні зображення |
|
|---|---|
 |
Юхтін Геннадій Гавриловичу фільмі "Звільнення на берег" (1962) |
Геннадій Гаврилович Юхтін (* 1932, село Чубівка, Куйбишевська область, РРФСР) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1976). Народний артист Російської Федерації (1994). Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2008).
Рано осиротів, виховувався у дитячому будинку.
Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1955, майстерня Бориса Бібікова і Ольги Пижової).
З 1955 року — актор Театру-студії кіноактора.
Дебютував у кіно в (1955) році в картині «Справа Румянцева». Зіграв понад 165 ролей у фільмах і серіалах (переважно простих людей — робітників, інженерів, солдатів, матросів, пілотів тощо).
Фільмографія[ред. • ред. код]
Грав у картинах:
- «Чужа рідня» (1955, Вася гармоніст),
- «Справа Румянцева» (1955, Євдокимов),
- «Весна на Зарічній вулиці» (1956, Микола Крушенков),
- «Юність наших батьків» (1958, партизан Метелиця),
- «Балада про солдата» (1959, солдат Сергій Павлов),
- «Червоні вітрила» (1961, вугляр),
- «Третій тайм» (1962, воротар Дугін),
- «Фро» (1964, Федір Сурков, мужчина Фросі),
- «До побачення, хлопчики!» (1964, матрос з «Посейдона»),
- «Жайворонок» (1964, танкіст Петро),
- «Акваланги на дні» (1965, Сухоруков І. К., іноземний диверсант),
- «Невловимі месники» (1966, Ігнат),
- «Брати Карамазови» (1968),
- «Гроза над Білою» (1968, Абалов),
- «Помилка резидента» (1968, дільничний лейтенант Єгоров),
- «Мертвий сезон» (1968, Муравйов),
- «Ця весела планета» (1973, „Буратіно“, фізик, кандидат наук),
- «Сибіріада» (1978, Прокопій),
- «Приватна особа» (1980, Алексєєв),
- «Острів скарбів» (1982, Ізраель Хендс),
- «Михайло Ломоносов» (1986, майор),
- «Імпровізація на тему біографії» (1987),
- «Петербурзькі таємниці» (1994—1998, т/с, Степан, слуга князів Чечевінських),
- «Таємниці палацових переворотів. Росія, століття XVIII-ий» (2001—2003, т/с, Гавриїл Головкін),
- «Ісаєв» (2009, т/с, єгер Тимоха),
- «Каменська-6» («Пружина для мишоловки») (2011, т/с, Царьков)
- «Дві зими і три літа» (2013, т/с, Софрон Мудрий) тощо.
Та в українських фільмах:
- «Весна на Зарічній вулиці» (1956, Крушинков),
- «Мальва» (1956, Серьожка),
- «Гори, моя зоре» (1958, Довгий),
- «Три доби після безсмертя» (1963, Сеня Колишкін),
- «Юнга зі шхуни „Колумб“» (1963, Нікіфоров),
- «Наш чесний хліб» (1964, Федір),
- «Зачарована Десна» (1964, епізод),
- «Комеск» (1964, к/м, Максим, пілот),
- «Загибель ескадри» (1965, Фрегат),
- «Та, що входить у море» (чоловік на море),
- «Хочу вірити» (Кирило),
- «Акваланги на дні» (1965, Сухоруков),
- «А тепер суди...» (1966, Макар),
- «Туманність Андромеди» (1967, член екіпажу зорельоту)
- «Поштовий роман» (1969, Дибченко),
- «Війна на західному напрямку» (1990, допитувач генерала Павлова) та ін.
Література[ред. • ред. код]
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.518.
Посилання[ред. • ред. код]
|
