Глузський Михайло Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глузський Михайло Андрійович
Зображення
Ім'я при народженні: Михаил Андреевич Глузский
Народився 21 листопада 1918(1918-11-21)
Київ, Українська Держава
Помер 15 червня 2001(2001-06-15) (82 роки)
Москва, Росія
Роки діяльності: 19392001
Провідні ролі Сретенський («Монолог» 1972)
IMDb: ID 0323311

Глузський Михайло Андрійович (19182001) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1973). Народний артист СРСР (1983).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Києві. У 1922 р., після смерті батька, сім'я Глузських переїхала до Москви. У 1933 р. працював учнем слюсаря на заводі НАТІ, 19331935 — електромонтер ЦУМу в Москві.

У 1940 р. закінчив Школу кіноакторів при студії «Мосфільм» (майстерня М. Тарханова).

З 1940 р. служив у Радянській Армії. Учасник ІІ-ї Світової війни. В складі концертних бригад виступав у фронтових частинах.

У 19461995 рр. — актор московського Театру-студії кіноактора. У цей період М. Глузський також працював на запрошення в Театрі Радянської військової адміністрації в Німеччині, у Театрі «Современник» та у Театрі ім. Єрмолової.

З 1995 р. — у трупі Театру «Школа сучасної п'єси». Найпомітніша театральна роль — у виставі за п'єсою С. Злотникова «Ішов старий від баби» (екранізована в 1996 р.).

Дебютував у кіно епізодичною роллю гімназиста на «Мосфільмі» в картині «Сім'я Оппенгейм» (1938, немає в титрах) та роллю прикордонника в картині «Дівчина з характером» (1939). Всього у досьє актора в кіно, телефільмах та фільмах-спектаклях понад 170 ролей. Не завжди це були провідні ролі, але й у епізодах артист завжди привертав до себе увагу. Глибокий різноплановий драматичний актор. Ним створено на екрані багато різнохарактерних, яскравих образів.

Популярність М. Глузський здобув як кіноактор. У картині «Тихий Дон» (1957) Сергія Герасимова його Калмиков відразу був помічений не лише глядачами, але й професіоналами. За більш ніж 60 років у кінематографі актор працював з багатьма відомими і видатними режисерами радянського, російського та зарубіжного кіно.

Серед його провідних кіноролей — Фокич («У вогні броду немає» 1967, реж. Г. Панфілов), Іван Степанович Меньшиков («Прийшов солдат з фронту» 1971, реж. М. Губенко), професор Сретенський («Монолог» 1972, реж. І. Авербах), інженер Віктор Михайлович Мєшков («Майже смішна історія» 1977, реж. П. Фоменко) та багато інших — психологічно глибоких і щирих.

М. Глузський активно працював над дубляжем іноземних фільмів і кінострічок союзних республік, брав участь в озвучуванні мультфільмів. Багато працював на радіо і телебаченні.

Активно займався громадською діяльністю: був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР, керував комісією ветеранів кіно в Союзі кінематографістів СРСР, очолював Московську міську комісію з культурно-шефської роботи над Збройними Силами СРСР і Комісію ветеранів кіно та Військово-шефську комісію м. Москви.[1]

У 19871998 рр. вів акторську майстерню у Всеросійському державному інституті кінематографії, випустив два курси. Професор.

Останні роки актор важко хворів, але не припиняв роботи ні в кіно, ні в театрі.

М. А. Глузський пішов з життя 15 червня 2001 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Фестивалі та премії[2][ред.ред. код]

  • 1973 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих («Прийшов солдат з фронту» 1971)
  • 1975 — Нагороджений Срібною медаллю ім. О. П. Довженка за участь у фільмі «Полум'я» (1974)
  • 1996 — Кінопремія «Ніка»: За найкращу роль другого плану («Чоловік для молодої жінки» 1996)[3]
  • 1998 — Кінопремія «Ніка»: «За честь і гідність»[4]
  • 1998 — Кінофестиваль «Сузір'я»: Приз «За видатний внесок у професію»
  • 1999 — Кінофестиваль «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз «Жива легенда російського кіно»

Пам'ять[ред.ред. код]

  • 2002 — У документальному телециклі «Щоб пам'ятали…» («Чтобы помнили…») був знятий фільм «Михайло Глузський»
  • 2006 — У документальному телециклі «Як йшли кумири» («Как уходили кумиры») був знятий фільм «Михайло Глузський»

Фільмографія (вибірково)[ред.ред. код]

та ін.

Роботи на українських кіностудіях:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.