Кішвері
| Кішвері | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 15 століття Salmasd, Західний Азербайджан, Іран | |||
| Помер | 16 століття Тебриз, Іран | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
|
| ||||
Кішвері (азерб. Kişvəri; роки народження та смерті невідомі) — азербайджанський поет XVI століття[1]. Автор ліричних газелей у стилі Алішера Навої, якому присвятив свої вірші.
Був наближеним до двору Султана-Якуба в Тебризі, який сам також писав вірші азербайджанською мовою. Поезія Кішвері, який писав рідною[2] азербайджанською мовою, далека від релігійної тематики і вирізняється простотою мови, багатством образотворчих засобів. Творчість Кішвері вплинула на розвиток азербайджанської літератури. Зберігся рукописний диван Кішвері[1].
1946 року виявлено 154-сторінковий рукопис «Дивану» азербайджанською мовою, що складається переважно з газелей, а також із мухаммас, мураббе, мустазад і тахмісів, написаних чорною і червоною тушшю почерком насталік. Цей рукопис зберігається в Інституті рукописів імені Фізулі Академії наук Азербайджану в Баку. Наприкінці дивану на трьох сторінках уміщено вірш поета «Ташріхіл-бадан» (азерб. Təşrihil-bədən). На останній сторінці є написаний у 1708/09 році вірш на фарсі «Гарібнамей-Сінай». Цей додатковий вірш, що є нехарактерним для творів Кішвері, найімовірніше поетові не належить[3].
Ташкентський рукопис, що зберігається у Фонді рукописів Інституту сходознавства Узбекистану, починається поемою Фізулі «Лейлі і Меджнун», яка завершується на 106-й сторінці. Запис «Лейлі і Меджнуна» в рукописі датують 1781/82 роками. Закінчується диван незакінченим віршем «Ташріхіл-бадан». На кожній сторінці є 13 бейтів. За почерком та структурою ташкентський рукопис дуже близький до бакинського. Слід зазначити, що в цьому рукописі є відсутні в бакинському мухамаси, мураббе і тахміси. У бакинському рукописі є мураббе, мухамаси і тахміси, яких немає в ташкентському. Решта мураббе, мухамаси та тахміси однакові в обох рукописах. Припускають, що основний текст рукопису записано в XVI столітті[3].
- Кишвәринин гейри мәтбу ше'рләриндән, в кн.: Әдәбијјат мәҹмуәси. Низами ад әдәбијјат Институтунун әсәрләри, ҹ. 2, Бакы, 1946, сәһ. 81—88.
- ↑ а б Араслы, 1962.
- ↑ А. Мирахмедов. Гамид Мамедтаги оглы Араслы // Советская тюркология. — Коммунист, 1979. — С. 107.
- ↑ а б Эйвазова, 1983.
- Х. Араслы. Кишери // Краткая литературная энциклопедия. — Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3. — С. 522.
- Роза Эйвазова. Язык "Диван"а Кишвари / Под ред. М. Ш. Рагимова. — Б. : Элм, 1983. — С. 8-9. (азерб.)
- Азәрбајҹан әдәбијјаты тарихи, ҹ. 1, Бакы, 1960, сәһ. 305—08; Араслы Һ., Фүзүли сәләфләриндән — Кишвәри, в кн.: Әдәбијјат мәҹмуәси. Низами ад Әдәбијјат Институтунун әсәрләри, ҹ. 2, Бакы, 1946, сәһ. 34—38.