Лавров Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавров Микола Григорович
Народився8 квітня 1944(1944-04-08)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Помер12 серпня 2000(2000-08-12) (56 років)
Санкт-Петербург, Росія
·інфаркт міокарда
ПохованняЛітераторські мостки
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьактор
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв (1973)
Знання мовросійська
Заклад МДТ - Театр Європи
У шлюбі зБоровкова Наталія Леонідівна
ДітиЛавров Федір Миколайовичd
Нагороди
заслужений артист РРФСР Державна премія СРСР
IMDbID 0492254

Микола Григорович Лавров; 8 квітня 1944, Ленінград, Російська РФСР, СРСР — 12 серпня 2000, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно . Заслужений артист РРФСР (1984).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 квітня 1944 року в Ленінграді. Служив в армії (1963—1966).

У 1973 році закінчив факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (режисерський факультет, курс Зіновія Корогодського)[2].

Грав у виставах Ленінградського ТЮГу, з 1973 року служив в Малому драматичному театрі[2][3]. У кіно дебютував у фільмі «Справи давно минулих днів…» у 1972 році.

Актор помер вночі 12 серпня 2000 року від обширного інфаркту. Похований на Літераторських мостках в Санкт-Петербурзі.

Родина

[ред. | ред. код]

Син — Федір Лавров, актор[4] .

Внучка — Глафіра Лаврова, актриса БДТ ім. Г. О. Товстоногова.

Син — Григорій Лавров, директор каналів Discovery Networks в Росії і Північно-Східній Європі.

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1972 — Справи давно минулих днів — Індустріальний
  2. 1972 — Принц і жебрак — «Крокодил»
  3. 1973 — Солоний пес — Сисоєв
  4. 1974 — Іван та Марія — Соловей-розбійник
  5. 1975 — Щоденник директора школи — Олег Павлович
  6. 1976 — Принцеса на горошині — художник
  7. 1978 — Артем — винахідник Абаковський
  8. 1979 — Старшина — Хижняк
  9. 1980 — Крутий поворот — слідчий
  10. 1980 — На березі великої ріки — Радов Денис, місцевий водій вантажівки — «ковбой»
  11. 1980 — Нікудишня — Валера Тихонов, сільський родич
  12. 1981 — Дівчина і Гранд — Майкл Сміт
  13. 1981 — Тричі про кохання — дільничний
  14. 1982 — Без видимих ​​причин — Кузнецов
  15. 1982 — Будинок — Михайло Пряслин
  16. 1984 — Кожен десятий — епізод
  17. 1984 — Заповіт професора Доуеля — інспектор Бакстер
  18. 1984 — Милий, любий, коханий, єдиний... — Сева
  19. 1985 — Одиночне плавання — сержант Едді Гріффіт
  20. 1985 — Снігуроньку викликали? — Петро Іванович, режисер в театрі
  21. 1985 — Софія Ковалевська
  22. 1986 — Дитячий майданчик — Марат Павлович
  23. 1986 — Лівша — Чорний джентльмен
  24. 1986 — Перший хлопець — інструктор райкому
  25. 1986 — Тихе наслідок — слідчий Гуров
  26. 1987 — Острів загиблих кораблів — шериф Симпкінс
  27. 1989 — Кончина — Матвій Студьонкін
  28. 1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка — бюргер
  29. 1989 — Це було біля моря — батько Ілони (епізод)
  30. 1990 — Микола Вавилов — Олег Петрович
  31. 1990 — Шоколадний бунт
  32. 1991 — Молода Катерина — доктор
  33. 1991 — Щасливі дні — Сергій Сергійович
  34. 1992 — Погана прикмета (короткометражний) — командир Літтлджон, пілот
  35. 1992 — Рекет — генерал Бармін
  36. 1992 — Дивні чоловіки Семенової Катерини — Сеня
  37. 1993 — Прокляття Дюран — Де Трей
  38. 1994 — Полювання — Опікун
  39. 1997 — Упир — винищувач вампірів
  40. 1998 — Дух
  41. 1998 — Квіти календули — Русецький
  42. 1998 — Вулиці розбитих ліхтарів (Серія № 25 і 26 «Справа № 1999») — продюсер Армен Карабанов молодший
  43. 1999 — 2000 — Агент національної безпеки (Серії «Світло істини», «Легіон», «Клуб „Аліса“») — Віктор Сурков, він же Бабак, він же Хайнц Штусек
  44. 2000 — Каменська (серія «Не заважайте катові») — генерал Мінаєв
  45. 2000 — Марш Турецького-1. Серія «Небезпечно для життя» — слідчий
  46. 2000 — Убивча сила-1 — Аркадій Вікторович Боголєпов

Кліпи

[ред. | ред. код]
  1. 1987 — Телевізор — Твой папа — фашист

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Николай Лавров // Кинопоиск — 2003.
  2. а б в Николай Лавров на сайте МДТ. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  3. Умер актёр Николай Лавров [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета, 16 августа 2000
  4. Фёдор Лавров на сайте канала «Россия К». Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.