Лайла Пакалніня
| Лайла Пакалніня | |
|---|---|
| латис. Laila Pakalniņa | |
 | |
| Дата народження | 4 червня 1962[1][2] (61 рік) |
| Місце народження | Лієпая, Латвійська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Латвія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Кар'єра | з 1991 |
| Нагороди | «Великий Крістап» |
| IMDb | ID 0657084 |
 Лайла Пакалніня у Вікісховищі | |
Лайла Пакалніня (латис. Laila Pakalniņa; *4 червня 1962, Лієпая) — латвійська кінорежисерка і сценаристка. Закінчила ВДІК. Учасник кінофоруму «Арсенал».
Нагороди[ред. | ред. код]
У 2003 отримала «Великого Крістапа» в номінації Найкращий повнометражний ігровий фільм за стрічку «Пітон» (Pitons), а в 2007 в тій же номінації за фільм «Вода» («Ūdens»).
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружена з Юрісом Пакалніньшем.
Кінороботи[ред. | ред. код]
Туфля[ред. | ред. код]
Фільм «Туфля» брав участь в Берлінському фестивалі. На фестивалі в Єрусалимі, стрічку показували в інформаційній програмі. У 1998 брав участь в Першому міжнародному кінофестивалі «Євразія», в тому ж році фільм був показаний на Канському фестивалі.
Вода[ред. | ред. код]
З 11 по 15 лютого 2006 стрічка «Вода» брала участь в конкурсній програмі короткометражних фільмів Міжнародного Берлінського кінофестивалю. У 2007 фільм в номінації «Кращий повнометражний ігровий фільм» отримав нагороду «Великого Крістапа».
«33 Звіра для Санта-Клауса»[ред. | ред. код]
У 2011 стрічка була включена до конкурсної програми фестивалю документального кіно в Амстердамі (IDFA).
«Піци»[ред. | ред. код]
У 2012 фільм «Піци» став одним з трьох художніх фільмів, які отримали нагороду в конкурсній програмі CinemaXX Римського міжнародного кінофестивалю.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Vela (1991)
- Doms (1991)
- Anna Ziemassvetki (1992)
- Baznica (1993)
- Pramis (1996)
- Pasts (1996)
- Ozols (1997)
- Kurpe (1998)
- Tusya (2000)
- Papa Gena (2001)
- Mostieties! (2001)
- Martins (2002)
- Pitons (2003)
- Visions of Europe (2004)
- Buss (2004)
- Leiputrija (2004)
- Teodors (2006)
- Udens (2006)
- Kilnieks (2006)
- Par dzimteniti (2008)
Джерела[ред. | ред. код]
- на портале imdb [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Лайла Пакалниня: "Мне просто нравится делать кино" [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] . Интервью "Нашей газете" (Швейцария)
Примітки[ред. | ред. код]
|
