Ланько Віталій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Олександрович Ланько
Віталій Олександрович Ланько
Віталій Олександрович Ланько
Особисті дані
Народження 4 квітня 1977(1977-04-04) (47 років)
  Могильов, СРСР
Зріст 185 см
Вага 78 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995–1997 Білорусь «Торпедо» (Могильов) 47 (0)
1998–1999 Білорусь «Дніпро-Трансмаш» (Могильов) 55 (15)
2000 Білорусь «Білшина» 26 (6)
2001 Росія «Факел» (Воронеж) 8 (0)
2002 Білорусь «Білшина» 0 (0)
2002–2003 Росія «Кристал» (Смоленськ) 35 (4)
2003–2004 Україна «Волинь» 23 (1)
2004 Росія «Уралан» 17 (8)
2005 Казахстан «Женіс» (Астана) 7 (0)
2005 Росія «Металург-Кузбас» (Новокузнецьк) 13 (1)
2006-2007 Росія «Спартак» (Нальчик) 43 (3)
2007–2008 Росія «Промінь-Енергія» (Владивосток) 21 (0)
2009 Росія «Салют-Енергія» (Бєлгород) 12 (2)
2009 Росія «Чорноморець» (Новоросійськ) 13 (1)
2010 Білорусь «Білшина» 32 (4)
2011–2012 Білорусь «Торпедо-БелАЗ» 33 (2)
2016 Білорусь «Торпедо» (Могильов) 2 (0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1994-1995 Білорусь «Трансмаш-Еллада» (Могильов) 10 (3)
2012-2013 Білорусь «Форте» (Могильов) 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1998–1999 Білорусь Білорусь U-21 6 (1)
2004–2006 Білорусь Білорусь 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 10 вересня 2015.

Віталій Олександрович Ланько (біл. Віталь Аляксандравіч Ланько, нар. 4 квітня 1977) — білоруський футболіст, який виступає на позиціях півзахисника та нападника. Відомий за виступами у низці білоруських, російських та казахських футбольних клубів, а також у національній збірній Білорусі. Виступав також у кількох білоруських футзальних клубах. В Україні відомий за виступами у складі луцької «Волині».

Кар'єра футболіста

[ред. | ред. код]

Віталій Ланько розпочав кар'єру професійного футболіста у другому по силі футбольному клубі рідного міста Могильова — «Торпедо», яка на той час виступала у найвищому білоруському футбольному дивізіоні. На молодого гравця швидко звернули увагу тренери найсильнішої команди міста — «Дніпра» (яка виступала у ці роки під назвою «Дніпро-Трансмаш»), і з 1998 року молодий нападаючий грав у цій команді. Уже в першому сезоні в новому клубі Віталій Ланько став разом із командою чемпіоном Білорусі, а також одним із найкращих бомбардирів команди, відзначившись 8 разів у воротах суперників. Але у наступному сезоні успіх команді не вдалось повторити, «Дніпро» зайняв лише 4 місце у чемпіонаті Білорусі. І хоча Віталій Ланько й далі продовжував відзначатися забитими голами, провівши 7 м'ячів у 28 матчах, він вирішив змінити клуб, і перейшов до команди із сусіднього Бобруйська — «Білшини», де провів сезон 2000 року. І хоча команда зайняла лише 9 місце у чемпіонаті, Ланько і далі відзначався у воротах суперників, провівши 6 м'ячів у 26 іграх чемпіонату.

Результативна гра молодого нападника привернула увагу представників футбольних клубів сусідньої Росії, і на початку 2001 року Віталій Ланько прийняв запрошення воронезького «Факела», який на той час виступав у найвищому російському дивізіоні. Але клуб залихоманило, у чемпіонаті воронезькі футболісти зайняли лише 15 місце, і за підсумком сезону вибули у першу лігу. Віталій Ланько за клуб зіграв лише 8 матчів, та повернувся до «Білшини». Але у бобруйській команді нападник не зіграв жодного матчу, і знову відбув до Росії, де підписав контракт із клубом другого дивізіону зі Смоленська «Кристалом». Перший сезон у смоленській команді Ланько відіграв стабільно, забивши у 25 матчах 5 м'ячів. Але у сезоні 2003 року у «Кристала» розпочались фінансові проблеми, керівництво команди вирішило змінити ветеранів команди на молодих гравців, і Віталій Ланько покидає смоленську команду.[1] Наступним клубом у кар'єрі футболіста стала луцька «Волинь». Але в Україні білоруський футболіст надовго не затримався, хоча й став одним із лідерів команди[2], і за рік перейшов до першолігового російського «Уралану». Але й у калмицької команди розпочались фінансові та ігрові проблеми, і у кінці року команда втратила професійний статус, і Віталію Ланько довелось знову змінювати клуб.

Наступною командою білоруського футболіста став клуб із столиці Казахстану Астани «Женіс». І, хоча Віталій Ланько зіграв лише 7 матчів за клуб у чемпіонаті Казахстану та 1 матч у Кубку Казахстану, футболіст додав до свого доробку титул володаря Кубку Казахстану.

Далі Віталій Ланько півроку виступав за першоліговий російський футбольний клуб «Металург-Кузбас» із Новокузнецька. Після виступів у сибірському клубі Віталій Ланько отримав запрошення до північнокавказького «Спартак» із Нальчика, який вийшов до вищого російського дивізіону.[3]

У Нальчику білорус виступав два роки, і отримав запрошення від іншого клубу російської Прем'єр-ліги — «Променя-Енергії» із Владивостока.[4] У Владивостоку Ланько виступав до кінця 2008 року. Клуб покинув вищий дивізіон. а Віталій Ланько перейшов у першоліговий російський клуб «Салют-Енергія» із Бєлгорода.[5] У бєлгородському клубі білорус провів лише півроку, і перейшов до іншого першолігового російського клубу — новоросійського «Чорноморця».

Після піврічних виступів за новоросійську команду Віталій Ланько, відкинувши пропозиції від інших російських першолігових клубів повертається на батьківщину, де уже втретє стає гравцем бобруйської «Білшини». У клубі Ланько стає справжнім лідером та капітаном команди.[1] Але по закінченні сезону гравець покинув бобруйський клуб, та уклав контракт із жодінською командою «Торпедо-БелАЗ».[6] За жодінську команду Віталій Ланько відіграв два сезони, після чого клуб не продовжив контракт із уже віковим футболістом.[7] Після закінчення виступів за жодінський клуб Віталій Ланько припинив професійну кар'єру, та виступав за аматорські команди Могилева.

У серпні 2016 року Віталій Ланько відновив кар'єру професійного футболіста, та був заявлений за клуб другої білоруської ліги «Торпедо» (Могильов), у складі якого він розпочав свою професійну кар'єру.[8]

Кар'єра футзаліста

[ред. | ред. код]

Віталій Ланько виступав також за футзальні клуби із рідного міста. Так, у сезоні 1994—1995 років Віталій Ланько провів 10 матчів та забив 3 голи за могильовський футзальний клуб «Трансмаш-Еллада», який у підсумку став найсильнішим у країні.[9] У 2013 році Віталій Ланько зіграв 1 матч за футзальний клуб із Могильова «Форте».[10]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2002 року дебютував у складі молодіжної збірної Білорусі. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, у яких відзначився 1 забитим м'ячем.

2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Білорусі. За збірну протягом 2 років зіграв 6 матчів, у яких забитими м'ячами не відзначився. Надалі до збірної Білорусі Віталій Ланько не залучався.

Після завершення спортивної кар'єри

[ред. | ред. код]

У липні 2020 року Віталія Ланька засудили на 3 роки позбавлення волі за організацію договірних матчів з відбуттям покарання у закладі відкритого типу.[11][12][13] Проте вже в серпні 2021 року Ланька знову затримали за підозрою в спробі підкупу гравця для впливу на результат матчу «Нафтан» — «Локомотив».[14] У грудні 2021 року Віталія Ланька засудили на 3 роки позбавлення свободи в колонії загального режиму.[15]

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Дніпро-Трансмаш» (Могильов): 1998
«Женіс» (Астана): 2005

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Виталий Ланько: Мне хочется играть и играть! [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Виталий Кварцяный: говорят, в Беларуси игроки могут устроить «а я лягу-прылягу», но мне такие не попадались [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Виталий Ланько. Кабардин из Могилева (рос.)
  4. ↑ «Луч-Энергия» заявил Палата, Ланько и Стрелкова [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Виталий Ланько не держит обиды на «Луч-Энегрию» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Торпедо» заключило контракт с Виталием Ланько [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Прекращено сотрудничество с Виталием Ланько, Дмитрием Шолудько и Юрием Рыжко [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Левицкий и Ланько возобновили карьеры и дозаявлены за могилевское «Торпедо» [Архівовано 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ 6-й чемпионат Беларуси по мини-футболу: кто играл, кто забивал [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ XXIV чемпионат Беларуси по мини-футболу: кто играл, кто забивал [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Боровицкого осудили на четыре года, Ланько — на три. Суд вынес приговор участникам договорных матчей. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. (рос.)
  12. ↑ В деле о футбольных договорняках поставлена точка: Козлова взяли под стражу в суде, а кто-то отделался штрафом и общественными работами. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 2 вересня 2021. (рос.)
  13. ↑ Взяли не всех, а сдать удалось не все игры? Два главных фигуранта «дела о договорняках» дали показания в суде. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021. (рос.)
  14. ↑ За попытку подкупа игрока для оказания влияния на матч "Нафтан" — "Локомотив" задержан бывший футболист из Могилева. Прессбол. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. (рос.)
  15. ↑ Виталий Ланько осужден на три года колонии за попытку организации договорного матча. Прессбол. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланько_Віталій_Олександрович&oldid=38071446