Лосик Павло Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Степанович Лосик
Голова Копичинецької міської громади
2018 — 2020
Наступник Богдан Келічавий
Народився 15 червня 1956(1956-06-15) (67 років)
Ромашівка, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як громадський діяч, політик
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Звання  Генерал-майор

Павло Степанович Лосик (нар. 15 червня 1956, с. Ромашівка, Тернопільська область) — український громадсько-політичний діяч, правник, генерал-майор внутрішньої служби. Голова Копичинецької міської громади (2018—2020)

Життєпис[ред. | ред. код]

Павло Лосик народився 15 червня 1956 року в селі Ромашівка, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Білобожницьку середню школу (1973)[1], Львівську школу міліції (1980), Київську вищу школу міліції (1984).

У 1974—1976 роках служив у Збройних силах СРСР.

Працював вихователем Копичинецької виховної колонії УВС Тернопільської області (1980—1981)[1], в Козачинському управлінні лісових виховно-трудових установ в Іркутській області (1984—1987)[1], дільничним інспектором у м. Тернопіль (1987—1989), заступником начальника установки ВК-112 УВС Тернопільської области (1989—1996), заступником начальника, начальник Теребовлянського районного відділу міліції (1998—2001), начальником Чортківського міжреґіонального відділу ОБОЗ (2000—2001), начальником управління Державного департаменту в Тернопільській области (2001—2014[1]), головою Копичинецької міської ради (2015—2018).

Від 23 квітня 2014 року — пенсіонер Державної пенітенціарної служби України[1].

У 2022 році виконувач обов'язків начальника Чортківського відділення Фонду соціального страхування України[2].

Військові звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Голова громади [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Копичинецька громада
  2. Фонд соціального страхування інформує // Чортківська міська рада. — 2022. — 29 квітня.
  3. а б Указ Президента України від 21 серпня 2007 року № 755/2007 «Про присвоєння спеціальних звань»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]