Ромашівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ромашівка
Пам'ятник воїнам-односельцям, с. Ромашівка, 2016.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Код КОАТУУ 6125586801
Облікова картка Ромашівка 
Основні дані
Засноване 1820
Населення 550 (на 1.01.2018)[1]
Територія 3.361 км²
Густота населення 208.507 осіб/км²
Поштовий індекс 48509
Телефонний код +380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°05′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.08611; 25.59278Координати: 49°05′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.08611; 25.59278
Найближча залізнична станція Джурин
Місцева влада
Адреса ради с. Ромашівка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Ромашівка. Карта розташування: Україна
Ромашівка
Ромашівка
Ромашівка. Карта розташування: Тернопільська область
Ромашівка
Ромашівка

Ромашівка у Вікісховищі?

Ромаші́вка — село Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Центр сільради.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Білобожницької сільської громади.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин.

Назва[ред. | ред. код]

Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому «куті», й у давнину називалося Палатівка. Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990-х роках. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці — де нині розташована Ромашівка. За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе — Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1763 року.

Відоме від XVII ст.

1785 — в селі проживала 481 особа.

У XVIII сторіччі з Бучача пролягав «Ромашівський гостинець».[2]

В другій половині ХІХ ст. дідичами були барони Гейделі з Ромашівки.

У середині XIX ст. велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. — Людвику Цінському.

У селі в 1900 р. — 1252 жителі, 1910—1334, 1921—1180, 1931—1270 жителів; 1921 р. — 222, 1931—287 дворів. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 3-класна.

Під час Першої світової війни був призваний у 1914 році до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН.

У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія — троюрідного брата і свояка (був одружений на сестрі) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса. У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.

1938 — польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука.

Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.

Від жовтня 1939 р. до березня 1941 р. енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села: Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степа- на Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та ін.;

20–21 липня 1941 — розстріляли в місті Умані на Черкащині Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.

В УПА воювали Семен Довбенко, Михайло Маланчук, Михайло Музичка, Марія Штепа та інші місцеві жителі; у дивізії «Галичина» — Микола Кіндяк (нар. 1922).

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:

  • Микола Біланик (нар. 1922),
  • Павло Дмитрів (нар. 1909),
  • Григорій Жарук (нар. 1900),
  • Степан Ільчишин (нар. 1910),
  • Микола Камаш (нар. 1910),
  • Степан Кільчицький (нар. 1909),
  • Микола Кіндяк (нар. 1906),
  • Степан Концеграда (нар. 1909),
  • Михайло Коробій (нар. 1910),
  • Іван Маланчук (нар. 1909),
  • Павло Маланчук (нар. 1921),
  • Степан Маланчук (нар. 1913),
  • Павло Марків (нар. 1908),
  • Ілько Матвійчук (нар. 1910).

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятник воїнам-односельцям

У 2003 р. насипано символічну могилу односельцям, яких закатували радянські каральні органи.

Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971);
    • встановлено
    • пам'ятний хрест Борцям за волю України (1991);

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1252 1334 1180 1270 613 550[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Братство тверезості» та інших.

Нині працюють дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське», ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]