Лубяницький Іван Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лубяницький Іван Захарович
Ім'я при народженні Лубяницький Іван Захарович
Народження 1886(1886)
село Жуків, Заславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть 19 березня 1921(1921-03-19)
на Північній Двіні
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Підполковник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія

Лубяницький Іван Захарович (1886, ? — 19 березня 1921, на Північній Двіні) — військовий старшина Армії Української Держави.

Біографія[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 1910 року — поручик 122-го піхотного Тамбовського полку (у місті Харків), у складі якого брав участь у Першій світовій війні.

Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (15 січня 1917 року, за бій 8 жовтня 1915 року). Останнє звання у російській армії — підполковник.

У березні 1918 року вступив до Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, служив у 2-му Запорізькому полку. З 4 листопада 1918 року — командир 4-го Запорізького ім. Б. Хмельницького полку Армії Української Держави. Після початку протигетьманського повстання виїхав на Дон.

Згодом у Росії потрапив в полон до червоних. Утримувався в Архангельському концтаборі.

Страчений на Північній Двіні.

Література[ред. | ред. код]