Лупан Андрій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лупан Андрій Павлович
Народився 2 лютого 1912(1912-02-02) або 15 лютого 1912(1912-02-15)[2]
Міхулень, Шолданештський район, Молдова[3]
Помер 24 серпня 1992(1992-08-24)[1][2] (80 років)
Кишинів, Молдова
Країна  Молдова
 СРСР
 Румунія
Національність молдаванин
Діяльність письменник, політик, поет
Alma mater Ясський університет
Знання мов російська, молдавська і румунська
Членство СП СРСР і Академія наук Молдови
Напрямок Пролеткульт
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лупан.

Андрій Павлович Лупан (15 лютого 1912(19120215), село Мігулени Бессарабської губернії, тепер село Міхулень, Молдова — 24 серпня 1992, місто Кишинів, Молдова) — радянський молдавський письменник, голова Верховної Ради Молдавської РСР. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 2—5-го і 6—7-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—5-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (15.02.1982). Академік Академії наук Молдавської РСР (з 1961 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

Друкуватися почав у 1932 році під псевдонімами Л. Андріу та А. Кудрік. Дебютував із віршем «Біографія» на сторінках газети «Бухарест».

У 1930-ті роки брав участь в прокомуністичному русі, вступив до лав підпільної Румунської комуністичної партії (в 1933 році) і Спілки комуністичної молоді. Був секретарем Бессарабського обласного комітету Блоку захисту демократичних свобод.

У 1941 році вступив на агрономічний факультет Кишинівського сільськогосподарського інституту. Під час німецько-радянської війни працював на військовому будівництві, перебував в евакуації, виступав як прорадянський публіцист, підтримував боротьбу проти німецької та румунської влади. Закінчив Фрунзенський сільськогосподарський інститут Киргизької РСР.

У 1945—1946 роках — науковий співробітник Молдавського науково-дослідного інституту виноробства і виноградарства.

З 1946 року — завідувач відділу редакції газети в Молдавській РСР.

У 1946—1961 роках — голова правління Спілки письменників Молдавської РСР.

Член КПРС з 1956 року.

У 1959—1971 роках — секретар Спілки письменників СРСР.

3 квітня 1963 — 11 квітня 1967 року — голова Верховної Ради Молдавської РСР.

Перша збірка «Вірші» опублікована в 1947; автор писав про життя молдавського села, про події воєнних років. Потім вийшли збірки: «Вступ до балади» (1954), «Майстер-творець» (1958), «Брат землі» (1959), «Закон гостинності» (1966) та інші. П'єса «Світло» (1948) присвячена подіям періоду колективізації молдавського села. Був автором нарисів та літературно-критичних статей.

Переклав на молдавську мову твори Т. Шевченка, Янки Купала, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, О. Твардовського та інших.

З його ініціативи було створено театр «Лучаферул». Лупан був одним із засновників Алеї класиків у Кишинівському парку імені Пушкіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1982 року за великі заслуги у розвитку радянської літератури, плідну громадську діяльність та у зв'язку з сімдесятиріччям від дня народження письменнику Лупану Андрію Павловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням йому ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

Помер 24 серпня 1992 року в місті Кишиневі. Похований на Вірменському цвинтарі Кишинева.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Хаз ши неказ. Кишинэу, 1957.
  • Лицом к лицу. Кишинёв, 1957.
  • Версурь. Кишинэу, 1969.
  • Кэрциле ши рэботул анилор. Кишинэу, 1969.
  • Ноша своя. Кишинёв, 1970.
  • Гингурел умнеет: Рассказы. Для мл. школ. возраста. Київ: Веселка, 1978.
  • Добро носящий: Стихи. Москва: Дет. лит., 1980.
  • Еще о любви: Рассказы разных лет. Кишинёв: Лит. артистикэ, 1981.
  • Добрый знак: Стихи. Київ: Радянський письменник, 1987.
  • Стихи. Москва: Худож. лит., 1987.
  • Прятки: Стихи. Кишинёв: Лит. артистикэ, 1989.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Лупан Андрей Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лупан_Андрій_Павлович&oldid=40445781