Луї Жозеф де Вандом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Жозеф де Вандом
фр. Louis-Joseph de Vendôme
Псевдо Louis-Joseph de Vendôme
Народився 1 липня 1654(1654-07-01)
Париж
Помер 11 червня 1712(1712-06-11) (57 років)
Вінарос
Поховання Пантеон Інфантів
Країна  Франція
 Іспанія
Діяльність військовий очільник
Знання мов іспанська і французька[1]
Учасник Франко-голландська війна 1672—1678
Титул герцог
Військове звання генерал
Конфесія католицтво
Рід Бурбон-Вандом
Батько Людовик II де Вандом
Мати Лаура Манчіні
Брати, сестри Philippe, Duke of Vendômed
У шлюбі з Марія-Анна де Бурбон-Конде
Автограф
Нагороди
Герб
Герб

Луї́ Жозеф де Вандо́м (Louis-Joseph de Vendôme, 1 липня 1654 — 11 червня 1712) — французький аристократ, військовий діяч часів короля Людовика XIV. Мав прізвисько Вели́кий Вандо́м.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з аристократичного роду Бурбон-Вандом. Син Людовика II де Вандома, герцога д'Етампа, Бофора, графа Пентев'єра. Замолоду отримав у 1659 році посади голови галерного флоту та губернатора Провансу.

У 1669 році осиротів, отримавши при цьому титули та величезні статки. У 1672 році записався до війська під орудою Анрі де Тюренна. Брав участь у війні з Голландією, яка точилася до 1678 року. Відзначився під час бойових дій в Ельзасі, Пфальці та в Рейнській кампанії. Все це сприяє швидкому просуванню кар'єрними шаблями — вже у 1678 році стає польовим маршалом (відповідає званню генерал-майора). У 1681 році його призначають губернатором Провансу.

У 1688 році Вандом отримує звання генерал-лейтенанта. Під час Війни Аусбурзької ліги Луї Жозеф відзначився у битві при Стеекерке у 1692 році та у битві при Марсалії у 1693 році. У 1695 році очолив французькі війська, що вдерлися до Каталонії. Тут він у 1697 році захопив Барселону. Тоді призначається віце-королем Каталонії.

З початком Війни за іспанську спадщину Вандома у 1702 році призначають командувачем військ в Італії. Тут знайомится з Джуліо Альбероні (майбутнім першим міністром Іспанії), який становиться коханцем Вандома. Того ж року Луї-Жозеф бився з австрійським військом на чолі з Євгеном Савойським біля Луццаро. Хоча результат бою був непевним, все ж австрійці відступили. У 1703 році вдерся до Тироля. У 1705 році Вандом здобув перемогу при Кассано, а у 1706 році — при Кальчинато. В цей час він отримує наказ прямувати до Фландрії.

У Нідерландах Вандому доручається командування військом разом з онуком короля Людовиком, герцогом Бургундським. Проте конфлікт Вандома з останнім, який не бажав дослухатися порад досвідченого Луї Жозефа призвело до поразки французів при Аденаурді у 1708 році.

У 1710 році на посаді головного маршала очолює війська в Іспанії, де того ж року завдає поразки австрійцям при Бріуега, а згодом при Віллавічиоза. Ці перемоги сприяли встановленню влади Філіпа V Бурбона в Іспанії. 1711 року відряджений до Мадрида. Луї-Жозеф Вандом нагло помер 11 червня 1712 року в Вінаросі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Édouard Mennechet: Vendôme (Louis-Joseph, duc de). In: Le Plutarque français, vies des hommes et femmes illustres de la France, avec leurs portraits en pied. Band 6. Imprimerie de Crapelet, Paris 1838