Людвік Колянковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Людвік Колянковський (Kolankowski Ludwik; псевд.: Bork, Jan Pniowski нар. 21 червня 1882, Пнів, Надвірнянський повіт, Станіславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина - 19 березня 1956, Торунь, Польща) - польський історик

Лювік Колянковський
Kolankowski Ludwik
Народився21 червня 1882(1882-06-21)
Надвірна
Помер19 березня 1956(1956-03-19) (73 роки)
Торунь
ПохованняЦвинтар святого Юрія (Торунь)d
Місце проживанняЛьвів
КраїнаАвстро-Угорщина → Друга Річ Посполита → ПНР
Діяльністьісторик, медієвіст, політик, бібліотекар, викладач університету
Alma materЛНУ
Галузьісторія
ЗакладЛьвівський університет Яна-Казимира
Посадасенатор Польщіd і Q108418732?
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор наук
ЧленствоПольська академія знань
Історичне товариство у Львові
ПартіяТабір національного об'єднання
Відомий завдяки:Спеціаліст з історії ВКЛ та Королівства Польща 14-16 ст.
Дітисин Зігмунд Колянковський, дочки Ядвіга та Марія-Єлена
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
CMNS: Людвік Колянковський у Вікісховищі

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Пнів на Надвірнянщині. У 1901 році завершив навчання у станіславівський гімназії. Протягом 1902-1906 років вивчав історію у Львівському університеті. З 1906 до 1907 року навчався в університеті Берліна. Учень Броніслава Дембринського та Людовіка Фінкеля.[1] Зхистив кандидатську дисертацію «Кандидатура Яна Альбрехта Гогенцоллерна на єпископство Плоцька 1522—1523рр.», а у 1913 році захистив докторську дисертацію: «Зигмунт Август, великий князь литовський до 1548 року.»

З 1918 року працював в МЗС Польщі.Був головою східного відділу, а також очолював литовсько - білоруську секцію, уповноважений з питань реорганізації польських повідомлень у Москві та Відні. У 1919 році був генеральним цивільним комісаром цивільної управи східних земель.

З 1931 року доцент університету Стефана Баторія у Вільнюсі. В 1931—1936 рр. завідувач кафедри історії Східної Європи. В 1936—1939 очолював кафедру історії Польщі. З 1936 року оридинарний професор Львівського університету Яна-Казимира.

Після початку поділу Польщі в 1939 році, переїхав до Варшави. Під час війни доклав зусиль до збереження творів мистецтва.В 1946 році співзасновник Лодзинського університету. Того ж року став першим ректором університету в місті Торунь.[1]

З 1934-го року член-кореспондент Польської академії наук. В 1937—1947 рр. президент Польського історичного товариства.

Помер в 1956 році в місті Торунь.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Був одружений. У шлюбі народиився син Зігмунд (1913—1998) - польський історик, архівіст

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В місті Торунь встановлено бюст Людвіка Колянковського.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Zygmunt August, wielkie ksiąze Litwy do roku 1548. Lwów, 1913
  • Dzieje chanatu krymskiego Girejów w XV i XVI wieku. Lwów, 1917
  • Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiellonów. T. 1. Warszawa, 1930
  • Polska Jagiellonów. Dzieje polityczne. Lwów, 1936

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Крикун, М. Г. (2014). Колянковський Людвік (Ukrainian) . Т. 14. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. ↑ Zarządzenie o nadaniu Wielkiej Wstęgi, Krzyża Komandorskiego z Gwiazdą, Krzyża Komandorskiego, Krzyża Oficerskiego oraz Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 28 березня 2023.
  3. ↑ Uchwała Prezydium Krajowej Rady Narodowej z dnia 19 sierpnia 1946 r. o odznaczeniach, na wniosek Ministra Oświaty, obywateli za zasługi położone na polu działalności oświatowej i kulturalnej. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 28 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Людвік_Колянковський