Пнів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пнів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Надвірнянський район
Рада/громада Пнівська сільська рада
Код КОАТУУ 2624085601
Основні дані
Засноване 1482
Населення 4620
Площа 25.36 км²
Густота населення 182.18 осіб/км²
Поштовий індекс 78431
Телефонний код +380 3475
Географічні дані
Географічні координати 48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д. / 48.61056; 24.52889Координати: 48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д. / 48.61056; 24.52889
Водойми Бистриця
Місцева влада
Адреса ради вул.Українських Січових Стрільців, с.Пнів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78431 , тел. 67-1-02
Карта
Пнів is located in Україна
Пнів
Пнів
Пнів is located in Івано-Франківська область
Пнів
Пнів

Пнів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Розташування[ред.ред. код]

Село, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосе Надвірна — Бистриця, за 2 км від районного центру. З північного заходу село омиває річка Бистриця Надвірнянська. До складу сільради входять села Білозорина, Мозолівка.

Через Пнів проходять газопроводи Битків — Надвірна, Битків — Чернівці, нафтопровід та високовольтна лінія.

Вперше згадується Пнів в історичних джерелах 1482 року.

Топоніміка[ред.ред. код]

Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс в результаті загарбання Галицької Русі в середині ХІV століття, тобто на «пнях». Це місце отримало назву «Пнів'я». Польський король щедро роздавав ці землі шляхті.

Історія[ред.ред. код]

Згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду [1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га), 1 лан орендував Іванко[2].

На початку XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова. Але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.

В другій половині XVI ст. тут збудовано Пнівський замок. Відомі напади селян на замок у 1621 та в 1648 pp., коли ним оволоділи повстанці Семена Височана. Руїни замку збереглися до наших днів.

Сучасність[ред.ред. код]

  • 30 червня 2010 року обвалилася частина вежі Пнівського замку.
  • 18 - 19 серпня 2012 року на території Пнівського замку відбувся етно-фестиваль " Дженджур фист".
  • 24 серпня 2012 року біля будинку культури відбулись урочистості з нагоди 530 - річчя з дня першої документальної згадки села.
  • 11 жовтня 2013 року в селі Пнів відкрили просто неба музей нафтопромислів Галичини[3].

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селі є загальноосвітня школа I–III ступенів, дитячий садок «Дюймовочка», будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, ощадкаса. Село газифіковане, має часткове вуличне освітлення.

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Діви Марії», адміністратор- отець Микола Костик.

Відомі люди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.239, №2759а (лат.)
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. Івано-Франківська ОДТРК
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 148.
  5. Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
  6. Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року).

Література[ред.ред. код]

  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.

Джерела[ред.ред. код]