Плоцьк (Польща)

*— сусідні нас. пункти*
Плоцьк; Płock
Герб	Прапор
	Основні дані
	52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д.Координати: 52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Мазовецьке воєводство
Столиця для	Мазовецьке князівство (колишня держава, Герцогство)
	Ґміна Стара Біла, Ґміна Радзаново, Ґміна Слупно, Ґміна Ґомбін, Ґміна Лонцьк, Ґміна Новий Дунінув ?
Засновано	IX століття
Магдебурзьке право	1237
Площа	88,04 км²
Населення	124553 (2011)
· густота	1442 (2008) осіб/км²
Агломерація	біля 203 000
Висота НРМ	105 м
Водойма	Вісла
Міста-побратими	Loznicad (1972), Бєльці, Форлі, Дармштадт (1988), Форт-Вейн, Мажейкяй, Новополоцьк, Осер, Таррек, Руставі (2 грудня 2011), Митищі (2003), Хуайаньd (липень 2010)
Телефонний код	(48) 24
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	WP
GeoNames	3088825
OSM	r2989159 ·R
Поштові індекси	09-400 до 09-411, 09-417 до 09-419,09-421
	Міська влада
Вебсторінка	ump.pl
	Мапа
	Плоцьк у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плоцьк (Україна).

Плоцьк (пол. Płock) — місто в центральній Польщі, на річці Вісла. Місто на правах повіту.

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження показали, що Плоцьк був заснований наприкінці Х століття. Найважливішим місцем для міського центру була Тумське узгір'я, де була побудована перша оборонна фортеця.

У 1037-1047 став головним опорним пунктом Мецлава.

У 1079–1138 під керуванням династії П'ястів входило до Королівства Польського, в 1138-1495 у складі Мазовецького князівства, з 1495 і до другого поділу польських земель, Плоцького воєводства у складі Речі Посполитої.

У 1793 терен воєводства увійшов до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія, де Плоцьк став столицею Нової Східної Пруссії.

Під час окупації французами Польщі Плоцьк став столицею Великого герцогства Варшавського. У 1809 префект міста Раймунд Рембелінські створив друкарню в Плоцьку. Після Віденського конгресу в 1815 вона розділена між прусським Великим князівством Познанським і Царством Польським у складі Російської імперії.

У 1816-1837 Плоцьке воєводство у складі конгресового королівства Польщі Російської імперії, у 1837-1917 — Плоцька губернія.

У 1820 створено Плоцьке наукове товариство.

Під час Листопадового повстання 1830-1831 до бунтівників приєднався і Плоцьк. 23 вересня 1831 у міській ратуші відбулося останнє засідання польського сейму.

Під час Січневого повстання 1863 Плоцьк мав бути містом національного уряду, а саме місто мало певне стратегічне значення. Напад повстанців на російський гарнізон був відбитий. 15 травня 1863 у Плоцьку розстріляний командир повстанців Зигмунт Падлевський.

Після поразки у повстанні почалися репресії, боротьба з проявами патріотизму та період зросійщення.

Наприкінці XIX століття в місті проживало понад 27 000 жителів. Поганий розвиток індустріалізації привело населення до бідності, а ріст безробіття викликав еміграцію та зростаючу економічну нестабільність.

Під час російської революції 1905 в Плоцьку почали відбуватися страйки, демонстрації та сутички з поліцією.

У 1907 Плоцьке наукове товариство відновило свою діяльність. Почали відкриватися приватні школи з вивченням польської мови.

Під час Першої світової війни у лютому 1915 німецькі війська зайняли місто. Наприкінці війни у листопаді 1918 жителі Плоцька роззброїли німецький гарнізон.

18-19 серпня 1920 відбувся бій з більшовиками, який був спрямований ними на Плоцьк після невдалого нападу на Влоцлавек. Після переможної битви військові генерала Холлера розстріляли рабина Хайма Шапіру, звинуваченого солдатами в тому, що він з балкону своєї квартири вказав більшовикам на польське укріплення. Міські радники заступалися за рабина, але це не спрацювало.

У 1918-1939 місто було резиденцією муніципальних і повітових органів влади. В ці роки місто отримало залізничне сполучення через Кутно та Серпс, а також був побудований сталевий міст, що зв'язав дві лінії в напрямку Вісли. Але через недостатність інвестицій та відсутність великих промислових підприємств місто опинилося в стані економічної кризи та безробіття.

На початку Другої світової війни 9 вересня 1939 німецькі війська увійшли до Плоцька. Місто було включено до Третього рейху як частина регентства Цеханов, що входило до складу Східної Пруссії. Одразу ж почалася депортація єврейського та частково польського населення, яке відправлялися в концентраційні та трудові табори в Німеччині. Ряд будівель було знесено, у тому числі частина єврейського кварталу. Міський театр також був зруйнований. З 21 травня 1941 року місто отримало німецьку назву Шрьоттерсбург (нім. Schröttersburg).

21 січня 1945 Плоцьк зайнятий 70-ю армією Другого Білоруського фронту радянських військ.

Після війни у місті почався період невеликої індустріалізації, під час якого наявні промислові заводи були перебудовані й осучаснені, а також побудовано кілька нових. Поступовий економічний розвиток і поліпшення умов життя населення супроводжувалися розвитком освіти та зростанням культурного розвитку.

Період розвитку Плоцька в епоху Народної Польщі поділяється на два етапи, розділені до 1960, коли почалося будівництво великого нафтопереробного заводу (так-званий нафтохімічний завод).

7-8 червня 1991 Плоцьк відвідав Папа Іван Павло II.

Після адміністративної реформи у 1998 Плоцьк увійшов до складу Мазовецького воєводства.

26 лютого 2008 місцева міська рада надала місту новий Статут, згідно якого повна й юридична назва почала позначатися як «Столиця князів міста Плоцьк».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, Плоцьк

Економіка[ред. | ред. код]

У місті — одна з найбільших паливно-енергетичних фірм Центральної Європи — PKN Orlen. До Плоцька планується продовжити нафтопровід Одеса-Броди.

Культура[ред. | ред. код]

У місті було започатковано рок-гурт «Lao Che» (1999).

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	59084	11151	41533	6400
Жінки	65469	10685	39687	15097
Разом	124553	21836	81220	21497

Релігія[ред. | ред. код]

У місті є головний собор старокатолицької маріавітської церкви в Польщі — Храм Милосердя і Милості.

Українці в Плоцьку[ред. | ред. код]

У місті на православному цвинтарі знаходиться могила вояка УНР Леоніда Лісовського та його дружини. Могилу знайдено польськими скаутами. Тут 14.08.2019 р. було запалено лампади в рамках акції “Полум’я Братерства”^[6].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Поховані в місцевій катедрі[ред. | ред. код]

Земовит III — князь у Плоцьку
Якуб Бучацький — єпископ латинський плоцький.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ https://rustavi.gov.ge/page/45
↑ https://mytyshi.ru/international/partners/
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
↑ Парнікоза, Іван. Могила вояка УНР Леоніда Лісовського на православному цвинтарі, Плоцьк. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

Джерела[ред. | ред. код]

Miejsca kultu. W: Bogusław Gierlach: Sanktuaria słowiańskie. Warszawa: Iskry, 1980, s. 122-123. ISBN 83-207-0116-3.
Andrzej Buko "Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej", wyd. Trio, Warszawa 2005, s.232
Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.300-311, ISBN 978-83-61391-12-8
Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.311-316, ISBN 978-83-61391-12-8
N. Wójtowicz, Udział płockich harcerzy w wojnie 1920 roku, Notatki Płockie, 1999, nr 4(181), s. 13-23.
Włodzimierz Borodziej, Maciej Górny "Wojna z Żydami", "Le Monde Diplomatique", grudzień 1918, str. 36
Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa ”Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945", Sport i Turystyka 1988, ISBN 83-217-2709-3, str. 296
Płock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 285. (пол.)— S. 285—308. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плоцьк (Польща)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[[https://rustavi.gov.ge/page/45_https://rustavi.gov.ge/page/45]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://rustavi.gov.ge/page/45

[[https://mytyshi.ru/international/partners/_https://mytyshi.ru/international/partners/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://mytyshi.ru/international/partners/

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[6] Парнікоза, Іван. Могила вояка УНР Леоніда Лісовського на православному цвинтарі, Плоцьк. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]