Плоцьк (Польща)
 | Цю статтю потрібно вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (січень 2019) |
| Плоцьк Płock
| |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д.Координати: 52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Мазовецьке воєводство | ||||
| Столиця для | Duchy of Masoviad (історична держава, Герцогство) | ||||
| Засновано | IX століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1237 | ||||
| Площа | 88,04 км² | ||||
| Населення | 124553 (2011)[1] | ||||
| · густота | 1442 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Агломерація | біля 203 000 | ||||
| Висота НРМ | 105 м | ||||
| Водойма | Вісла | ||||
| Міста-побратими | Loznicad (1972), Бєльці, Форлі, Дармштадт (1988), Форт-Вейн, Мажейкяй, Новополоцьк, Осер, Таррек, Руставі (12 лютого 2011), Митищі (2003), Хуайаньd (липень 2010) | ||||
| Телефонний код | (48) 24 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | WP | ||||
| GeoNames | 3088825 | ||||
| OSM | ↑130935 ·R (Мазовецьке воєводство) | ||||
| Поштові індекси | 09-400 до 09-411, 09-417 до 09-419,09-421 | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | ump.pl | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Плоцьк на Вікісховищі | |||||
Плоцьк (пол. Płock) — місто в центральній Польщі, на річці Вісла. Місто на правах повіту.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні дослідження показали, що Плоцьк був заснований наприкінці Х століття. Найважливішим місцем для міського центру була Тумське узгір'я, де була побудована перша оборонна фортеця.
У 1037-1047 став головним опорним пунктом Мецлава.
У 1079–1138 під керуванням династії П'ястів входило до Королівства Польського, в 1138-1495 у складі Мазовецького князівства, з 1495 і до другого поділу польських земель, Плоцького воєводства у складі Речі Посполитої.
У 1793 терен воєводства увійшов до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія, де Плоцьк став столицею Нової Східної Пруссії.
Під час окупації французами Польщі Плоцьк став столицею Великого герцогства Варшавського. У 1809 префект міста Раймунд Рембелінські створив друкарню в Плоцьку. Після Віденського конгресу в 1815 вона розділена між прусським Великим князівством Познанським і Царством Польським у складі Російської імперії.
У 1816-1837 Плоцьке воєводство у складі конгресового королівства Польщі Російської імперії, у 1837-1917 — Плоцька губернія.
У 1820 створено Плоцьке наукове товариство.
Під час Листопадового повстання 1830-1831 до бунтівників приєднався і Плоцьк. 23 вересня 1831 у міській ратуші відбулося останнє засідання польського сейму.
Під час Січневого повстання 1863 Плоцьк мав бути містом національного уряду, а саме місто мало певне стратегічне значення. Напад повстанців на російський гарнізон був відбитий. 15 травня 1863 у Плоцьку розстріляний командир повстанців Зигмунт Падлевський.
Після поразки у повстанні почалися репресії, боротьба з проявами патріотизму та період зросійщення.
Наприкінці XIX століття в місті проживало понад 27 000 жителів. Поганий розвиток індустріалізації привело населення до бідності, а ріст безробіття викликав еміграцію та зростаючу економічну нестабільність.
Під час російської революції 1905 в Плоцьку почали відбуватися страйки, демонстрації та сутички з поліцією.
У 1907 Плоцьке наукове товариство відновило свою діяльність. Почали відкриватися приватні школи з вивченням польської мови.
Під час Першої світової війни у лютому 1915 німецькі війська зайняли місто. Наприкінці війни у листопаді 1918 жителі Плоцька роззброїли німецький гарнізон.
18-19 серпня 1920 відбувся бій з більшовиками, який був спрямований ними на Плоцьк після невдалого нападу на Влоцлавек. Після переможної битви військові генерала Холлера розстріляли рабина Хайма Шапіру, звинуваченого солдатами в тому, що він з балкону своєї квартири вказав більшовикам на польське укріплення. Міські радники заступалися за рабина, але це не спрацювало.
У 1918-1939 місто було резиденцією муніципальних і повітових органів влади. В ці роки місто отримало залізничне сполучення через Кутно та Серпс, а також був побудований сталевий міст, що зв'язав дві лінії в напрямку Вісли. Але через недостатність інвестицій та відсутність великих промислових підприємств місто опинилося в стані економічної кризи та безробіття.
На початку Другої світової війни 9 вересня 1939 німецькі війська увійшли до Плоцька. Місто було включено до Третього рейху як частина регентства Цеханов, що входило до складу Східної Пруссії. Одразу ж почалася депортація єврейського та частково польського населення, яке відправлялися в концентраційні та трудові табори в Німеччині. Ряд будівель було знесено, у тому числі частина єврейського кварталу. Міський театр також був зруйнований. З 21 травня 1941 року місто отримало німецьку назву Шрьоттерсбург (нім. Schröttersburg).
21 січня 1945 Плоцьк зайнятий 70-ю армією Другого Білоруського фронту радянських військ.
Після війни у місті почався період невеликої індустріалізації, під час якого наявні промислові заводи були перебудовані й осучаснені, а також побудовано кілька нових. Поступовий економічний розвиток і поліпшення умов життя населення супроводжувалися розвитком освіти та зростанням культурного розвитку.
Період розвитку Плоцька в епоху Народної Польщі поділяється на два етапи, розділені до 1960, коли почалося будівництво великого нафтопереробного заводу (так-званий нафтохімічний завод).
7-8 червня 1991 Плоцьк відвідав Папа Іван Павло II.
Після адміністративної реформи у 1998 Плоцьк увійшов до складу Мазовецького воєводства.
26 лютого 2008 місцева міська рада надала місту новий Статут, згідно якого повна й юридична назва почала позначатися як «Столиця князів міста Плоцьк».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Економіка[ред. | ред. код]
У місті — одна з найбільших паливно-енергетичних фірм Центральної Європи — PKN Orlen. До Плоцька планується продовжити нафтопровід Одеса-Броди.
Культура[ред. | ред. код]
У місті було започатковано рок-гурт «Lao Che» (1999).
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 59084 | 11151 | 41533 | 6400 |
| Жінки | 65469 | 10685 | 39687 | 15097 |
| Разом | 124553 | 21836 | 81220 | 21497 |
Релігія[ред. | ред. код]
У місті є головний собор старокатолицької маріавітської церкви в Польщі — Храм Милосердя і Милості.
Відомі особи[ред. | ред. код]
Поховані в місцевій катедрі[ред. | ред. код]
- Земовит III — князь у Плоцьку
- Якуб Бучацький — єпископ латинський плоцький.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Miejsca kultu. W: Bogusław Gierlach: Sanktuaria słowiańskie. Warszawa: Iskry, 1980, s. 122-123. ISBN 83-207-0116-3.
- Andrzej Buko "Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej", wyd. Trio, Warszawa 2005, s.232
- Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.300-311, ISBN 978-83-61391-12-8
- Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.311-316, ISBN 978-83-61391-12-8
- N. Wójtowicz, Udział płockich harcerzy w wojnie 1920 roku, Notatki Płockie, 1999, nr 4(181), s. 13-23.
- Włodzimierz Borodziej, Maciej Górny "Wojna z Żydami", "Le Monde Diplomatique", grudzień 1918, str. 36
- Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa ”Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945", Sport i Turystyka 1988, ISBN 83-217-2709-3, str. 296
- Płock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — Т. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.)— S. 285—308. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- MACIEJ TRZECIECKI. PRZESTRZEŃ PUBLICZNA ŚREDNIOWIECZNEGO PŁOCKA JAKO PRZEDMIOT BADAŃ ARCHEOLOGA
- Informacje Płock
- Historia Miasta Płocka
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плоцьк (Польща) |
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||
