Плоцьк (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плоцьк
Płock

Герб Прапор
Герб Прапор
Плоцьк
Розташування міста Плоцьк
Основні дані
52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д. / 52.550; 19.700Координати: 52°33′ пн. ш. 19°42′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 19.700° сх. д. / 52.550; 19.700
Країна Польща Польща
Регіон Мазовецьке воєводство
Столиця для Duchy of Masovia[d][2] (історична держава, Герцогство)
Засновано IX століття
Магдебурзьке право 1237
Площа 88,04 км²
Населення 126 968 (2008[1])
· густота 1442 осіб/км²
Агломерація біля 203 000
Висота НРМ 105  м
Водойма Вісла
Міста-побратими Loznica[d] (1972), Бєльці, Форлі, Дармштадт (1988), Форт-Вейн, Мажейкяй, Новополоцьк, Осер, Таррек, Руставі (12 лютого 2011), Митищі (2003), Хуайань[d] (липень 2010)
Телефонний код (48) 24
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів WP
GeoNames 3088825
OSM пошук у Nominatim 130935 ·R (Мазовецьке воєводство, Плоцьке воєводство, Q4163574, Варшавське воєводство, Плоцька губернія)
Поштові індекси 09-400 до 09-411, 09-417 до 09-419,09-421
Міська влада
Веб-сторінка ump.pl
Мапа


Плоцьк у Вікісховищі?

Плоцьк (пол. Płock) — місто в центральній Польщі, на річці Вісла. Місто на правах повіту.

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні дослідження показали, що Плоцьк був заснований наприкінці Х століття. Найважливішим місцем для міського центру була Тумське узгір'я, де була побудована перша оборонна фортеця. У 1037-1047 рр. Плоцьк став головним опорним пунктом Мецлава. У 10791138 рр. під керуванням династії П'ястів входило до Королівства Польського, в 1138-1495 у складі Мазовецького князівства, з 1495 і до другого поділу польських земель, Плоцького воєводства у складі Речі Посполитої. У 1793 році територія воєводства увійшла до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія де Плоцьк став столицею Нової Східної Пруссії. 

Під час окупації французами Польщі Плоцьк став столицею Великого герцогства Варшавського. У 1809 році префект міста Раймунд Рембелінські створив друкарню в Плоцьку. Після Віденського конгресу в 1815 році, вона була розділена між прусським Великим князівством Познанським і Царством Польським, у складі Російської імперії. У 1816-1837 рр. Плоцьке воєводство у складі конгресового королівства Польщі Російської імперії, у 1837-1917 Плоцька губернія.

У 1820 році було створено Плоцьке наукове товариство. Під час Листопадовому повстанні до бунтівників приєднався і Плоцьк. 23 вересня 1831 року в міській ратуші Плоцька відбулося останнє засідання польського сейму. Під час Січневого повстання Плоцьк мав бути містом національного уряду, а саме місто мало певне стратегічне значення. На жаль, напад повстанців на російський гарнізон був відбитий. 15 травня 1863 року в Плоцьку був розстріляний командир повстанців Зігмунт Падлевський. Після поразки у повстанні почалися репресії, боротьба з проявами патріотизму та період русифікації. Наприкінці XIX ст. в місті проживало понад 27 тисяч жителів. Поганий розвиток  індустріалізації привела населення до бідності, а зріст безробіття викликав еміграцію та зростаючу економічну нестабільність. Під час російської революції 1905 року в Плоцьку почали відбуватися страйки, демонстрації та сутички з поліцією. У 1907 році Пловське наукове товариство відновило свою діяльність. Почали відкриватися приватні школи з вивченням польської мови.

Під час Першої світової війни у лютому 1915 року німецькі війська зайняли Плоцьк. Наприкінці війни у листопаді 1918 року жителі Плоцька роззброїли німецький гарнізон. 18-19 серпня 1920 відбувся бій з більшовиками, який був спрямований ними на Плоцьк після невдалого нападу на Влоцлавек. Після переможної битви військові генерала Холлера розстріляли рабина Хайма Шапіру, звинуваченого солдатами в тому, що він з балкону своєї квартири вказав більшовикам на польське укріплення. Міські радники заступалися за рабина, але це не спрацювало.

У 1918-1939 рр. Плоцький був резиденцією муніципальних і повітових органів влади. В ці роки Плоцьк отримав залізничне сполучення через Кутно та Серпс, а також був побудований сталевий міст зв'язуючий дві лінії в напрямку Вістули. Але через недостатність інвестицій та відсутність великих промислових підприємств місто опинилося в стані економічної кризи та безробіття. 

На початку Другої світової війни 9 вересня 1939 року німецькі війська увійшли до Плоцька. Місто було включено до Третього рейху як частина регентства Цеханов, що входило до складу Східної Пруссії. Одразу ж почалася депортація єврейського та частково польського населення, яке відправлялися в концентраційні та трудові табори в Німеччині. Ряд будівель було знесено, у тому числі частина єврейського кварталу. Міський театр також був зруйнований. З 21 травня 1941 року місто отримало німецьку назву Шрьоттерсбург (нім. Schröttersburg). 21 січня 1945 р. Плоцьк був зайнятий 70-ю армією Другого Білоруського фронту радянських військ.

Після війни у місті почався період невеликої індустріалізації, під час якого існуючі промислові заводи були перебудовані і модернізовані, а також побудовано кілька нових. Поступовий економічний розвиток і поліпшення умов життя населення супроводжувалися розвитком освіти та зростанням культурного розвидку. Період розвитку Плоцька в епоху Народної Польщі поділяється на два етапи, розділені до 1960 року, коли почалося будівництво великого нафтопереробного заводу (так-званий нафтохімічний завод). 

7-8 червня 1991 року Плоцьк відвідав Папа Іван Павло II.

Після адміністративної реформи у 1998 році Плоцьк увійшов до складу Мазовецького воєводства. 26 лютого 2008 року місцева міська рада надала місту новий Статут згідно якого повна та юридична назва почала позначатися як «Столиця князів міста Плоцьк».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

У місті — одна з найбільших паливно-енергетичних фірм Центральної Європи — PKN Orlen. До Плоцька планується продовжити нафтопровід Одеса-Броди.

Культура[ред. | ред. код]

У місті було започатковано рок-гурт «Lao Che» (1999).

Релігія[ред. | ред. код]

У місті є головний собор старокатолицької маріавітської церкви в Польщі — Храм Милосердя і Милості.

Відомі особи[ред. | ред. код]

Поховані в місцевій катедрі[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Duchy of Masovia — 1138.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Miejsca kultu. W: Bogusław Gierlach: Sanktuaria słowiańskie. Warszawa: Iskry, 1980, s. 122-123. ISBN 83-207-0116-3.
  • Andrzej Buko "Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej", wyd. Trio, Warszawa 2005, s.232
  • Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.300-311, ​ISBN 978-83-61391-12-8
  • Aneta Bukowska, Maciej Trzeciecki "Relikty architektury kamiennej na Wzgórzu Tumskim w Płocku – wyniki badań weryfikacyjnych" [w:]Architektura Romańska w Polsce, Muzeum Początków Państwa Polskiego, Gniezno 2009, s.311-316, ​ISBN 978-83-61391-12-8
  • N. Wójtowicz, Udział płockich harcerzy w wojnie 1920 roku, Notatki Płockie, 1999, nr 4(181), s. 13-23.
  • Włodzimierz Borodziej, Maciej Górny "Wojna z Żydami", "Le Monde Diplomatique", grudzień 1918, str. 36
  • Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa ”Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945", Sport i Turystyka 1988, ​ISBN 83-217-2709-3​, str. 296
  • Płock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.)— S. 285—308. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]