Ліценціат
Ліценціа́т (лат. licentiatus — допущений, лат. licentia doctorandi) — перший учений ступінь у деяких країнах Європи й Латинської Америки, якого набуває студент після закінчення ліценціатури, тобто, на 3–4-му році навчання в закладі вищої освіти. Такий ступінь надає право обіймати посаду викладача середнього навчального закладу[1].
У середньовічних університетах ліценціатами називали викладачів, які здобули право читати лекції, але ще не захистили докторську дисертацію[1].
Попри перехід на Болонську систему навчання ліцентиатури залишились у деяких країнах, зокрема в Польщі[2], Швеції[3] тощо. Здобуття ступеня ліценціата пропонують і деякі сучасні українські вищі навчальні заклади (наприклад, Український католицький університет[4]).
Водночас у Франції словом licence нині позначають випускника бакалаврату, натомість слово baccalauréat позначає абітурієнта — людину, яка закінчила школу й допущена до вступних іспитів на бакалаврат.
- Абітур[en]
- Агреже
- Асоціат (науковий ступінь)[en]
- Диплом (науковий ступінь)[en]
- Інженер (науковий ступінь)[en]
- Бакалавр
- Магістр
- Доктор (науковий ступінь)
- ↑ а б ЛІЦЕНЦІАТ. slovnyk.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Система вищої освіти в Польщі. osvita.oratio.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Högskoleförordning (1993:100) | Lagen.nu. lagen.nu (шв.) . Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Ліценціат | Філософсько-богословський факультет. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |