МПК-52 (малий протичовновий корабель)
 МПК-52 (1995 рік)
| |
| Історія | |
|---|---|
 Україна
| |
| Назва: | МПК-52 («Херсон») |
| Будівник: |
СБЗ ім. О. М. Горького, Зеленодольськ,  СРСР |
| Закладений: | 30.10.1968 |
| Спуск на воду: | 30.05.1971 |
| Прийнятий: | 31.12.1971 |
| Виведений: | 08.09.1999 |
| Статус: | списаний, утилізований |
| Емблема: |
_%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD.png) |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | малий протичовновий корабель, корвет |
| Водотоннажність: | |
| Довжина: | 71,2 м |
| Ширина: | 10,1 м |
| Осадка: | 3,8 м (6,10 м по обтікачу ГАС) |
| Двигуни: | |
| Рушій: | 3 гвинти фіксованого кроку |
| Швидкість: | |
| Дальність плавання: | 2750 миль при 14 вузлах |
| Автономність: | 9 діб (по запасах пального) |
| Екіпаж: | 89 осіб |
| Озброєння: |
|
МПК-52 — малий протичовновий корабель Чорноморського флоту, пізніше — корвет Військово-Морських Сил України. Багатоцільовий корабель прибережної дії проекту 1124 (шифр «Альбатрос», англ. Grisha-І class за класифікацією НАТО). У ВМС України носив назву «Херсон» (бортовий № U210).
Кораблі проекту 1124 вважаються найвдалішими малими протичовновими кораблями другого покоління. Згідно з проектом, вони призначалися для протидії підводним човнам противника в ближній зоні військово-морських баз, портів, рейдів і пунктів розосередженої стоянки кораблів, на шляхах розгортання сил військово-морського флоту для несення протичовнового дозору і охорони кораблів і суден на переході морем [1].
МПК проекту 1124 першої серії, до якої належить МПК-52, мали на озброєнні ЗРК «Оса-М» в носовій частині корпусу. Одна двоствольна баштова артилерійська установка АК-725 розміщувалася в кормі. Управління стрільбою АК-725 здійснювалося РЛС МР-103 «Барс» з максимальною дальністю виявлення цілі 40 км, яка також розміщувалася на кормовій надбудові. Як РЛС виявлення повітряних і надводних цілей на фок-щоглі корабля була встановлена РЛС МР-302 «Рубка». Основу гідроакустичного озброєння складали підкільна ГАС МГ-322 «Аргунь» (працювала в режимі ехопеленгування) і опускаєма ГАС МГ-339 «Шелонь» в кормовій надбудові, яка працювала тільки в режимі «стоп». Основу протичовнового озброєння складали розташовані побортно двотрубні поворотні торпедні апарати ДТА-5Э-1124 і дві РБУ-6000 на носовій частині надбудови корабля [2].
Будівництво малих протичовнових кораблів пр. 1124 розпочалося в 1967 році на Зеленодольському суднобудівному заводі. Всього було побудовано дванадцять кораблів цього проекту, після чого їх змінили МПК проекту 1124 другої серії (англ. Grisha-ІІІ за класифікацією НАТО).
МПК-52 (заводський номер 100) був закладений в елінгу Зеленодольського суднобудівного заводу (Татарстан) 30 жовтня 1968 року. Зарахований у списки кораблів Військово-морського флоту 9 квітня 1969 року. Після спуску на воду 30 травня 1971 року внутрішніми водними шляхами відбуксований в Азовське море, а звідти — на завод «Персей» (Севастополь) для добудови і наладочних і ходових випробувань. Після підписання державною комісією акту про прийомку корабля 31 грудня 1971 року, наказом головнокомандуючого ВМФ 08.02.1972 зарахований до складу Чорноморського флоту [3].
Входив до складу 400 дивізіону протичовнових кораблів 68 бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту, в складі якого брав активну участь у навчально-бойовій діяльності флоту — МПК шість разів виходив на бойову службу в Середземне море, пройшов більше 80 000 миль і тричі завойовував приз ГК ВМФ СРСР за протичовнову підготовку. 13 березня 1987 року в результаті триденного пошуку човна в складі КПУГ (МПК-52, МПК-127 і МПК-93) МПК-52 виявив на дистанції 13 км підводну ціль. У результаті майже доби переслідування турецький підводний човен був змушений зайти в територіальні води Туреччини і всплити [3].
Під час розділу Чорноморського флоту СРСР корабель було призначено для передачі Військово-Морським Силам України і саме тому за короткий проміжок часу добряче розкрадено.
З Акту технічного стану МПК-52, складеного при прийомці корабля від Чорноморського флоту:
|
...зношування корпусу більше 30 відсотків (особливо в районі 39 — 40, 62 — 65 і 80 — 90 шпангоутів), у днищі корпусу, в районі кормового машинного відділення, відзначена наскрізна корозія обшивки корпусу. Корозійне зношування змінного пояса обшивки — до 30 відсотків, верхньої палуби — 25 відсотків, підводної частини (носова частина — до 20 відсотків, середня частина — до 30 відсотків, кормова частина — до 35 відсотків). Зруйновано 48 кв. метрів лінолеумового покриття й 55 відсотків леєрного огородження. В борті шість великих вм’ятин, зламані шафи в 6 каютах і 50 відсотків ліжок у кубриках особового складу. Головна пожежна магістраль у незадовільному стані, система охолодження й кондиціонування повітря в незадовільному стані, система паропроводу й обігріву в незадовільному стані. Системи аварійного охолодження головних двигунів, система забортної та прісної води в незадовільному стані. Система вентиляції в незадовільному стані... У зв'язку із закінченням строку експлуатації корабля, незадовільним станом озброєння, корпусу, пристроїв і систем електропостачання, технічних засобів і необхідністю великих матеріальних витрат на відновлення тактико-технічних характеристик МПК-52 підлягає виключенню зі складу ВМФ, списанню з подальшою передачею для реалізації у ВФІ ЧФ. | 
|
— Євген Силкін, «Морська держава»[4] | ||
Не зважаючи на незадовільний технічний стан, 1 серпня 1997 року корабель був переданий ВМС України. Через відсутність коштів на ремонт привести корвет до ладу не вдалося. 8 вересня 1999 року він був виключений зі складу Військово-Морських Сил України і утилізований [5].
- ↑ Малі протичовнові кораблі проекту 1124. Корабельний портал (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2011. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Малий протичовновий корабель проекту 1124 типу МПК-147 «Альбатрос» (Grisha). Зброя Росії. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2010.(рос.)
- ↑ а б Малый противолодочный корабль МПК-52 [Малий протичовновий корабель МПК-52]. flot.sevastopol.info (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Корвет «Тернопіль» — новий «альбатрос» українського флоту. Євген Силкін, «Морська держава». Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
- Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 2. Малые противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.
- Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
- Jane's Fighting Ships 1992—1993. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 1992. — ISBN 0-71062-623-1.