Маганов Наїль Ульфатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маганов Наїль Ульфатович
тат. Наил Өлфәт улы Мәганов
Народився 28 липня 1958(1958-07-28)[1] (65 років)
Альметьєвськ, Альметьєвський район, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Alma mater Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна
Заклад Татнафта
Батько Ulfat Maganovd
Брати, сестри Маганов Равіль Ульфатович
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня орден «За заслуги перед Республікою Татарстан» Dostyk Order of grade II

Наї́ль Ульфатович Маганов (тат. Наил Өлфәт улы Мәганов ; нар. 28 липня 1958, Альметьевськ)[2] — російський топ-менеджер, політичний та громадський діяч. Генеральний директор та член Ради директорів ПАТ "Татнафта " ім. В. Д. Шашина[3][4].

Голова Ради директорів АТ «ТАНЕКО»[5], голова Ради директорів ПАТ Банк "Зеніт "[6], депутат Державної Ради Республіки Татарстан п'ятого скликання[7], президент хокейного клубу "Ак Барс " та Федерації хокею Республіки Татарстан[8][9].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 липня 1958 року в місті Альметьєвську Татарської АРСР у сім'ї нафтовика. Його батько — Ульфат Маганов — з 1953 року обіймав посаду старшого інженера Альметьєвської промислово-геофізичної контори тресту «Татнафтогеофізика», з 1978 по 1998 роки очолював Альметьєвське управління геофізичних робіт[10].

Наїль Маганов у 1983 році закінчив Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості імені І. І. М. Губкіна (нині Російський державний університет нафти та газу (національний дослідницький університет) імені І. І. М. Губкіна) за спеціальністю «Технологія та комплексна механізація розробки нафтових та газових родовищ»[3].

З 1976 по 1981 рік працював оператором з дослідження свердловин ЦНІПР НГВУ «Елховнафта» ВО " Татнафта ". У період з 1981 по 1991 рік працював у НГВУ «Елховнафта» ВО " Татнафта " на різних посадах — технолога, майстра з видобутку нафти та газу, старшого інженера — заступника начальника цеху, потім начальника цеху ЦДНГ № 5[3]. У 1991 році призначений заступником начальника управління з капітального будівництва НГВУ «Заїнськнафта»[5].

З 1993 року починає працювати в головному управлінні ВАТ "Татнафта " начальником відділу з реалізації нафти та нафтопродуктів. З 1994 по 1998 рік — заступник генерального директора з виробництва ВАТ "Татнафта ". З 1998 по 2000 рік — начальник управління з реалізації нафти та нафтопродуктів — заступник генерального директора ВАТ "Татнафта ". У період з 2000 по 2004 рік працював першим заступником генерального директора ВАТ "Татнафта " з реалізації та переробки нафти та нафтопродуктів — начальником управління з реалізації нафти та нафтопродуктів, з 2004 по 2013 рік — першим заступником генерального директора ВАТ "Татнафта " — начальником управління з реалізації нафти та нафтопродуктів.

У листопаді 2013 року призначений генеральним директором ВАТ "Татнафта "[11].

У 2014 році обраний депутатом Державної Ради Республіки Татарстан п'ятого скликання у складі фракції " Єдина Росія ", є членом Комітету з екології, природокористування, агропромислової та продовольчої політики[7][12].

З 18 травня 2015 року — голова Ради директорів ПАТ "Банк "ЗЕНІТ "[6].

1 грудня 2015 року був затверджений головою Уряду РФ Дмитром Медведєвим у складі оргкомітету чемпіонату WorldSkills-2019 у Казані[13].

Суспільна діяльність[ред. | ред. код]

25 травня 2016 призначений президентом хокейного клубу "Ак Барс « та Федерації хокею Республіки Татарстан[14]. Є одним із засновників Федерації кекусин будо-карате Республіки Татарстан[13][10].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Пошани (25 жовтня 2018 року) — за досягнуті трудові успіхи, активну громадську діяльність та багаторічну сумлінну роботу[15]
  • Орден Дружби[3]
  • Медаль ордену „За заслуги перед Батьківщиною“ ІІ ступеня[7]
  • Орден „За досягнення перед Республікою Татарстан“[3]
  • Орден Слави та честі ІІІ ступеня (2021) — до уваги до допомоги у будівництві Казанського собору р. Казані[16]
  • Медаль „На ознаменування видобутку тримільярдної тонни нафти Татарстану“[7]
  • Звання „Відмінник нафтової промисловості Міністерства нафтової промисловості СРСР“[3]
  • Звання „Почесний нафтовик“ Міністерства палива та енергетики Російської Федерації»[7]
  • Звання Заслужений нафтовик Республіки Татарстан[7]
  • Звання «Почесний працівник паливно-енергетичного комплексу» Міністерства енергетики Російської Федерації"[7]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Фанія Іршатівна, керівник відкритої в 2004 році в Альметьєвську мовної школи English First[13]. Син — Равіль, автогонщик, кандидат у майстри спорту, учасник ралі-марафону "Дакар "[17][18].

Брат — Равіль Ульфатович Маганов (1954—2022), голова Ради директорів, Перший виконавчий віце-президент ПАТ "Лукойл "[19][13]. 1 вересня 2022 випав з 6 поверху Центральної клінічної лікарні в Москві і загинув[20].

Захоплення[ред. | ред. код]

В юності Наїль Маганов захоплювався карате[13]. В даний час займається китайською гімнастикою цігун[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Davos 2014 Participant List
  2. ↑ Маганов Наиль Ульфатович. info.tatcenter.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  3. ↑ а б в г д е ПАО «Татнефть» - Генеральный директор. www.tatneft.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  4. ↑ ПАО «Татнефть» - Совет директоров. www.tatneft.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  5. ↑ а б Состав Совета директоров АО «ТАНЕКО» на 2016 – 2017 гг. - ОАО "ТАНЕКО". taneco.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 11 січня 2017.
  6. ↑ а б Совет директоров Банка. www.zenit.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  7. ↑ а б в г д е ж МАГАНОВ Наиль Ульфатович :: Депутаты :: Государственный Совет Республики Татарстан - официальный сайт. gossov.tatarstan.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  8. ↑ Маганов Наиль Ульфатович. www.ak-bars.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  9. ↑ Руководство - Федерация хоккея республики Татарстан. www.fh-rt.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 11 січня 2017.
  10. ↑ а б в Бикбов, Арслан Минвалеев, Елена Фадеева, Эльвира Вильданова, Альберт. Who is mr. Маганов?. БИЗНЕС Online. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  11. ↑ Генеральным директором ОАО "Татнефть" назначен Наиль Ульфатович Маганов - ОАО "ТАНЕКО". taneco.ru. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  12. ↑ Единая Россия. Официальный сайт Партии / Маганов Наиль Ульфатович. tatarstan.er.ru. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  13. ↑ а б в г д Маганов Наиль Ульфатович биография и пресс-портрет. whoiswho.dp.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 11 січня 2017.
  14. ↑ Наиль Маганов назначен на должность президента ХК «Ак Барс». www.ak-bars.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  15. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 октября 2018 года № 608 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
  16. ↑ Предстоятель Русской Церкви совершил освящение воссозданного собора на месте явления Казанской иконы Божией Матери. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  17. ↑ Шистерова, Сергей Кудрявцев, Валентина. «Дакар-2017»: возьмет ли «Золотого бедуина» сын Наиля Маганова на багги?. БИЗНЕС Online. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  18. ↑ Organisation, A.S.O. - Amaury Sport. Fiche pilote MAGANOV RAVIL : Dakar. dakar. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  19. ↑ ЛУКОЙЛ - Маганов Равиль Ульфатович. www.lukoil.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  20. ↑ Брат Наиля Маганова Равиль скончался, выпав с 6 этажа ЦКБ в Москве

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маганов_Наїль_Ульфатович&oldid=37524958