Ралі Дакар
Dakar Rally | |
---|---|
Організатори | |
Компанія або організація | ФІА |
Загальні характеристики | |
Категорія | Ралі-рейд |
Країна, регіон |
Європа та Африка (з 2020) |
Перший сезон | 1979 |
Кількість учасників | |
Актуальні чемпіони | |
Офіційні постачальники | |
Вебсайт | dakar.com |
Поточний чемпіонат |
Ралі Дакар (раніше було відомо як Ралі «Париж — Дакар») — щорічний марафонський трансконтинентальний ралі-рейд. Проводиться з 1978 року. Як правило, фінішує в столиці Сенегалу — місті Дакар.
Після скандалу зі скасуванням «Дакару 2008» рішенням фірми-організатора ралі «ASO» змагання, починаючи з «Дакару 2009», на невизначений час перенесено на терени країн Південної Америки.
У перегонах беруть участь як професійні гонщики (заводські команди), так і аматори (інколи їх частка сягає 80 %).
Історія[ред. | ред. код]
Ідея проведення ралі «Париж — Дакар» належить французькому гонщику та шукачу пригод Т'єрі Сабіну[en] (фр. Thierry Sabine). У 1977 році він заблукав у Лівійській пустелі під час ралі «Абіджан — Ніцца» і тільки чудом лишився живим, бо його вчасно знайшли туареги. Небезпечна пригода надихнула Т'єрі на організацію у 1978 році першого ралі-марафону «Париж — Дакар». Відтоді ралі відбувається щорічно в січні. Сабін як засновник і фундатор ралі Дакар мав виключне право на проведення цього ралі, це право перейшло до його батька Ж. Сабіна після трагічної загибелі Т'єрі у вертолітній катастрофі 14 січня 1986 року під час «Дакару 1986».
У 2004 році права на організацію ралі Дакар перейшли до фірми французького медіамагната Філіпа Аморі[en] (фр. Philippe Amaury) — «A.S.O.» (Amoury Sport Organisation), яка донині є організатором цього престижного змагання не тільки між учасниками, а й з силами природи.
Традиційно старт ралі відбувався в Парижі, а фініш — у Дакарі. Але з 1995 року через спротив паризької міської влади старти ралі відбувалися також і в інших містах.
Учасники й порядок старту[ред. | ред. код]
Змагання проходять у трьох групах:
- Мотоцикли (включаючи й квадроцикли).
- Автомобілі (як на базі серійних позашляховиків чи пікапів, так і спеціально підготовані для перегонів у пустелі автомобілі без прототипів типу «багі»).
- Вантажівки.
Старт учасників відбувається в такому порядку: першими стартують мотоцикли, потім — автомобілі, а за ними вантажівки. У кожній групі порядок старту визначається місцем, яке здобув учасник на попередньому етапі. Першими стартують переможці з інтервалом у дві хвилини, починаючи з другої десятки інтервал зменшується до одної хвилини.
Навігація[ред. | ред. код]
З огляду на те, що автошлях в Африці зазвичай є поняттям умовним, кожен учасник забезпечується навігаційним пристроєм GPS, який допомагає йому визначати своє місцеположення. Напередодні кожного етапу учасники отримують легенду — орієнтовну схему руху з найважливішими орієнтирами і контрольними пунктами. Для ускладнення умов на деяких етапах організатори забороняють використання приладів супутникової навігації.
Траса[ред. | ред. код]
Траса на «Дакарах» прокладається шляхами (не завжди автомобільними) загального користування без спеціальних заходів щодо обмеження руху місцевого транспорту. Етапи відбуваються щоденно. Дистанція кожного етапу (дорожні секції плюс швидкісна ділянка) — 700—900 км. Маршрути етапів пролягають через піски, бархани, дюни, ерги, покриття шляхів найрізноманітніше: від піску, каміння, солончаків до порослого верблюжою колючкою твердого кам'янистого ґрунту. О цій порі року (січень) в пустелях нерідко зриваються піскові бурі або падає дощ, що додає труднощів учасникам.
Траса кожного етапу складається зі швидкісної ділянки, та одної або двох дорожніх секцій.
Дорожня секція — це відрізок траси від місця відпочинку до місця старту або від фінішу до місця відпочинку чи старту наступного етапу.
Швидкісна ділянка — відрізок траси, на якому власне й змагаються учасники. На кожній швидкісній ділянці є від одного до трьох контрольних пунктів — спеціальних місць на трасі, в яких учасник має обов'язково отримати відмітку суддів. Зазвичай деякі контрольні пункти суміщені з пунктами дозаправки. Крім того на деяких етапах встановлюються секретні контрольні пункти, про розташування яких учасники не мають інформації. Секретні контрольні пункти забезпечують контроль за дотриманням маршруту.
Маршрути «Дакару» по роках[ред. | ред. код]
|
|
Українці на Дакарі[ред. | ред. код]
Найвищі досягнення українців у «Дакарах» випали на долю одесита Віктора Московських, який на автомобілі КамАЗ був четвертим у 1990 році і першим у 1996-му (виступаючи вже за Татарстан (Росія) у складі команди «КамАЗ-Мастер»).
У 30-му ювілейному ралі «Дакар 2008», що не відбувся, повинні були бути представлені українські учасники — команда Optima Leasing Ukraine у складі: пілот Вадим Нестерчук (Україна) та штурман Костянтин Мещеряков (Росія). Автомобіль «Mitsubishi» L200.
Крім того, планувалося, що в «Дакар-2008» візьме участь вітчизняний КрАЗ-5233ВЕ (команда Team KRAZ Ukraine) з екіпажем у складі: пілот — Сергій Малік (президент КМАМК, Київ), механік — Олександр Маслій, штурман — Сергій Суховський (редактор часопису «Автоцентр»). Це випробувальний старт — КрАЗ мав стартувати поза заліком (як автомобіль технічної підтримки).
Переможці «Дакарів»[ред. | ред. код]
Рік | Автомобілі | Мотоцикли | Вантажівки | Маршрут | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Пілот Штурман |
Техніка | Пілот | Техніка | Пілот | Техніка | ||
2011 | Насер Аль Атіях Тімо Ґотшальк |
Volkswagen Touareg | Марк Кома | KTM 450 Rallye | Володимир Чагін | КАМАЗ | Буенос-Айрес-Аріка-Буенос-Айрес |
2010 | Карлос Сайнс Лукас Круз |
Volkswagen Touareg | Сірил Деспре | KTM 690 Rallye | Володимир Чагін | КАМАЗ | Буенос-Айрес-Антофаґаста-Буенос-Айрес |
2009 | Жінель Де Вільєрс Дірк фон Зітцевіц |
Volkswagen Touareg | Марк Кома | KTM 690 Rallye | Фірдаус Кабіров | КАМАЗ | Буенос-Айрес-Вальпараїсо-Буенос-Айрес |
2008 | Не відбулося | ||||||
2007 | Стефан Петерансель Жан-Поль Котре |
Mitsubishi Pajero | Сірил Деспре | KTM 690 Rallye | Ганс Стейсі | MAN | Лісабон-Дакар |
2006 | Люк Альфан Жіль Пікар |
Mitsubishi Pajero | Марк Кома | KTM LC4 660R | Володимир Чагін | КамАЗ | Лісабон-Дакар |
2005 | Стефан Петерансель Жан-Поль Котре |
Mitsubishi Pajero | Сірил Деспре | KTM LC4 660R | Фірдаус Кабіров | КамАЗ | Барселона-Дакар |
2004 | Стефан Петерансель Жан-Поль Котре |
Mitsubishi Pajero | Хоан Нані Рома | KTM LC4 660R | Володимир Чагін | КамАЗ | Клермон-Ферран -Дакар |
2003 | Хіроші Масуока Андреас Шульц |
Mitsubishi Pajero | Рішар Сайнкт | KTM LC4 660R | Володимир Чагін | КамАЗ | Марсель- Шарм-ель-Шейх |
2002 | Хіроші Масуока Паскаль Мемон |
Mitsubishi Pajero | Фабріціо Меоні | KTM LC8 950R | Володимир Чагін | КамАЗ | Аррас-Мадрид -Дакар |
2001 | Юта Кляйншмідт Андреас Шульц |
Mitsubishi Pajero | Фабріціо Меоні | KTM LC4 660R | Карел Лопрайс | Tatra | Париж-Дакар |
2000 | Жан-Луї Шлесер Анрі Мань |
Schlesser-Renault Buggy | Рішар Сайнкт | BMW F650RR | Володимир Чагін | КамАЗ | Париж-Дакар -Каїр |
1999 | Жан-Луї Шлесер Філіп Моне |
Schlesser-Renault Buggy | Рішар Сайнкт | BMW F650RR | Карел Лопрайс | Tatra | Гранада-Дакар |
1998 | Жан-П'єр Фонтене Жіль Пікар |
Mitsubishi Pajero | Стефан Петерансель | Yamaha YZE850T | Карел Лопрайс | Tatra | Париж-Гранада -Дакар |
1997 | Кенджіро Шінозука Анрі Мань |
Mitsubishi Pajero | Стефан Петерансель | Yamaha YZE850T | Петер Райф | Hino | Дакар-Агадес -Дакар |
1996 | П'єр Ляртіґ Мішель Перен |
Citroën ZX | Еді Оріолі | Yamaha YZE850T | Віктор Московських | КамАЗ | Гранада-Дакар |
1995 | П'єр Ляртіґ Мішель Перен |
Citroën ZX | Стефан Петерансель | Yamaha YZE850T | Карел Лопрайс | Tatra | Гранада-Дакар |
1994 | П'єр Ляртіґ Мішель Перен |
Citroën ZX | Еді Оріолі | Cagiva Elefant 900 | Карел Лопрайс | Tatra | Париж-Дакар -Париж |
1993 | Бруно Сабі Домінік Сер'є |
Mitsubishi Pajero | Стефан Петерансель | Yamaha YZE850T | Франческо Перліні | Perlini | Париж-Дакар |
1992 | Юбер Оріоль Філіп Моне |
Mitsubishi Pajero | Стефан Петерансель | Yamaha YZE850T | Франческо Перліні | Perlini | Париж-Сірте -Кейптаун |
1991 | Арі Ватанен Бруно Берґлунд |
Citroën ZX | Стефан Петерансель | Yamaha YZE750T | Жак Юсса | Perlini | Париж-Триполі -Дакар |
1990 | Арі Ватанен Бруно Берґлунд |
Peugeot 405 T16 | Еді Оріолі | Cagiva Elefant 900 | Вілла | Perlini | Париж-Триполі -Дакар |
1989 | Арі Ватанен Бруно Берґлунд |
Peugeot 405 T16 | Жіль Лале | Honda NXR800V | Не відбулось | Париж-Туніс -Дакар | |
1988 | Юха Канкунен Юха Пііронен |
Peugeot 205 T16 GR |
Еді Оріолі | Honda NXR800V | Карел Лопрайс | Tatra | Париж-Алжир -Дакар |
1987 | Арі Ватанен Бернар Жіру |
Peugeot 205 T16 GR |
Сірил Нево | Honda NXR750V | Ян де Роой | DAF | Париж-Алжир -Дакар |
1986 | Рене Метж Домінік Лемуан |
Porsche 959 | Сірил Нево | Honda NXR750V | Джакомо Вісмара | Mercedes- Benz |
Париж-Алжир -Дакар |
1985 | Патрік Заніролі Жан Да Сільва |
Mitsubishi Pajero | Ґастон Райє | BMW GS980R | Карл-Фрідрих Капіто | Mercedes- Benz |
Париж-Алжир -Дакар |
1984 | Рене Метж Домінік Лемуан |
Porsche 911 | Ґастон Райє | BMW GS980R | П'єр Лайє | Mercedes- Benz |
Париж-Алжир -Дакар |
1983 | Жакі Ікс Клод Брассер |
Mercedes 280 G | Юбер Оріоль | BMW GS980R | Жорж Ґруан | Mercedes- Benz |
Париж-Алжир -Дакар |
1982 | Клод Маррьо Бернар Маррьо |
Renault 20 | Сірил Нево | Honda XR550 | Жорж Ґруан | Mercedes- Benz |
Париж-Алжир -Дакар |
1981 | Рене Метж Бернар Жіру |
Range Rover | Юбер Оріоль | BMW GS800R | Адріан Вільєт | ALM/ACMAT | Париж-Дакар |
1980 | Фредді Коттулінскі Ґерд Льоффельманн |
Volkswagen Iltis | Сірил Нево | Yamaha XT500 | Атауат | Sonacome | Париж-Дакар |
1979 | Ален Женєст'є Жозеф Тербіо |
Range Rover | Сірил Нево | Yamaha XT500 | Не було заліку | Париж-Дакар |
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ралі Дакар |
- Історія «Дакару»
- Офіційний сайт проєкту
- Дакар 2010 (SIXT Ukraine та телеканал «Інтер»)
- Завершилося Ралі «Дакар-2011». Україна фінішувала в топ-20
Це незавершена стаття про автоспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|