Ціґун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ціґун (кит. 气功, пін. qìgōng; іноді неправильно цигун) — стародавнє китайське мистецтво саморегуляції енергії ці. Є кілька напрямів ціґун, визначених з середини минулого століття: конфуціанський, даоський, буддійський, лікувальний, бойових мистецтв.

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Відомий російський східнознавець Євген Торчинов пов'язує виникнення ціґун з еволюцією традиційного зовнішнього даосизму, даоської алхімії. Згідно з його дослідженнями, ціґун зародився приблизно у І тисячолітті н. е., але другого відродження зазнав, як явище, у 20-ому столітті, перейнявши з даосизму, іноді і з буддизму, деякі оздоровчі та медитативні практики. Таке запозичення відбувалося на тлі відновлення традиційної китайської культури після десятиліть її руйнування комуністами до середини 20-го століття та впроваджувалося в лікувально-терапевтичних цілях.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]