Медведєв Дмитро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Медведєв
Дмитро Медведєв

Нині на посаді
На посаді з8 травня 2012
Президент  Володимир Путін
ПопередникВолодимир Путін

Edinaya Russia.svg Голова партії Єдина Росія
Нині на посаді
На посаді з26 травня 2012
ПопередникВолодимир Путін

Час на посаді:
7 травня 2008 — 7 травня 2012
Прем'єр-міністр  Володимир Путін
ПопередникВолодимир Путін
НаступникВолодимир Путін

Народився14 вересня 1965(1965-09-14) (52 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
ОсвітаЛенінградський державний університет ім. А. А. Жданова
Політична партіяEdinaya Russia.svg Єдина Росія
ДружинаСвітлана Медведєва
Професіяполітик, юрист
ЗванняRAF A F5-Polkovniken after2010h.png
Полковник ВС РФ
РелігіяРосійська православна церква
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Медаль «У пам'ять 1000-річчя Казані»
Іменна вогнепальна зброя
da-medvedev.ru

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро́ Анато́лійович Медве́дєв (рос. Дми́трий Анато́льевич Медве́дев, нар. 14 вересня 1965 року, Ленінград, Російська РФСР)  — російський державний і політичний діяч. Голова Уряду Російської Федерації з 8 травня 2012 року.[1][2]

Президент Російської Федерації з 7 травня 2008 за 7 травня 2012 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Медведєв народився в 1965 році в Ленінграді. Батько — Анатолій Опанасович Медведєв, професор Ленінградського технологічного інституту імені Ленради (помер у 2004 році); мати — Юлія Веніамінівна (дівоче прізвище — Шапошникова), філолог, — викладала в Педагогічному інституті імені А. І. Герцена, пізніше працювала екскурсоводом у музеї.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Ленінградського університету (як і багато пітерських наближених Путіна). Після вступу до університету з 1982 по 1983 рік працював лаборантом в технологічному інституті, щоб мати надбавку до стипендії. Після закінчення ЛДУ Медведєв поступив в аспірантуру і в 1990 році захистив кандидатську дисертацію з приватного права. У 1990 році поступив на роботу в Ленінградську міську Раду народних депутатів. З 1990 по 1999 рік Медведєв був асистентом, потім доцентом кафедри Санкт-Петербурзького державного університету.

Кандидат юридичних наук, доцент.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Медведєв — наймолодший з петербурзького оточення Путіна, знає Путіна з 1990 року, який тоді був головою комітету із зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга й часто залучав Дмитра Медведєва до роботи як юридичного експерта. Експертом комітету, який очолював Путін, Медведєв був від 1991 до середини 90-х років.

У листопаді 1999 року, коли Володимир Путін був прем'єром Росії, Медведєв був призначений на посаду заступника керівника апарату уряду. У грудні 1999 року указом в. о. президента Росії Володимира Путіна був призначений заступником керівника адміністрації президента, і довгий час працював заступником Олександра Волошина. У лютому-березні 2000 року очолював передвиборний штаб кандидата на пост президента РФ Володимира Путіна. У червні 2000 року був призначений першим заступником Керівника Адміністрації Президента РФ.

У червні 2000 року увійшов до складу ради директорів ВАТ «Газпром» як представник держави і був обраний його головою. Через рік зайняв пост заступника голови ради директорів ВАТ «Газпром». Влітку 2002 року був обраний головою ради директорів компанії.

У 2001 році у складі колективу авторів отримав премію уряду Російської Федерації в галузі освіти за створення тритомного підручника «Цивільне право для юридичних вищих навчальних закладів», що згодом неодноразово перевидавався. Медведєв відомий у колі фахівців своїми працями в області транспортного права, правосуб'єктності юридичних осіб та правового регулювання кредитних і розрахункових відносин.

У жовтні 2003 року призначений керівником адміністрації президента РФ. У березні 2004 року в ході реорганізації адміністрації зберіг свою посаду.

З 2005 року — почесний доктор права юридичного факультету СПбДУ.

14 листопада 2005 року призначений першим заступником голови уряду.

Медведєв — один з найближчих до президента Путіна федеральних чиновників. На виборах президента Росії-2004 очолював передвиборний штаб кандидата в президенти Володимира Путіна.

Президент Російської Федерації (2008—2012)[ред. | ред. код]

Інавгурація Дмитра Медведєва, 7 травня 2008 року
Дмитро Медведєв на зустрічі з 44-м Президентом США Бараком Обамою, 2009 рік

10 грудня 2007 року Путін разом з пропрезидентською партією «Єдина Росія» підтримав кандидатуру Медведєва як нового президента Росії на виборах 2008 року.

2 березня 2008 Дмитро Медведєв переміг на президентських виборах в Росії з результатом 70,28 % голосів. 7 травня склав присягу й обійняв посаду третього президента Російської Федерації.

У серпні 2008 року загострилися відносини в Південній Осетії — зоні присутності російських миротворців. Введення грузинських військ на територію невизнаної республіки і обстріл її столиці міста Цхінвалі Медведєв назвав актом агресії проти миротворців і мирних жителів. 9 серпня він заявив про початок операції «з примусу до миру» — у той же день до Південної Осетії ввійшли російські танки і бронетранспортери, а російські ВПС завдали авіаударів по військових об'єктах на території Грузії. План врегулювання в зоні грузино-південноосетинського конфлікту, вироблений у ході переговорів президента Медведєва з президентом Франції Ніколя Саркозі, був підписаний у тому ж місяці.

26 серпня Медведєв заявив, що підписав укази про визнання РФ незалежності Південної Осетії і незалежності Абхазії.

20 грудня 2007 року під час подачі документів у Центральну виборчу комісію Російської Федерації повідомив, що покине пост голови Ради директорів ВАТ «Газпром», якщо буде обраний президентом Росії, відповідно до законодавства[3].

Виборчий штаб Дмитра Медведєва очолив керівник Адміністрації президента Сергій Собянін, який пішов у відпустку на час роботи в ньому.

2 березня 2008 року обраний на посаду президента Російської Федерації. Залишаючись членом Уряду, був обраним Президентом Російської Федерації аж до офіційного вступу на посаду президента Російської Федерації.

3 березня 2008 року президент Володимир Путін підписав указ № 295 «Про статус новообраного і не вступив на посаду Президента Російської Федерації»[4]. У відповідності з Конституцією вступ Медведєва на посаду президента Російської Федерації відбулося через 2 місяці після офіційного підбиття підсумків виборів 2008 року і через 4 роки після офіційного вступу на посаду Володимира Путіна в 2004 році — 7 травня 2008 року[5][6].

У своїй інавгураційній промові заявив, що пріоритетним завданням на новій посаді вважає «подальший розвиток громадянських і економічних свобод, створення нових цивільних можливостей»[7][8]. Підтвердив цей курс підписанням своїх перших указів, які безпосередньо стосуються соціальної сфери. Зокрема, першим документом став федеральний закон, що передбачає забезпечення житлом за рахунок коштів федерального бюджету всіх потребуючих поліпшення житлових умов ветеранів Великої Вітчизняної війни до травня 2010[9][10]. Наступним указом «Про заходи щодо розвитку житлового будівництва» у рамках модернізації відповідної інфраструктури передбачено створення Федерального фонду сприяння розвитку житлового будівництва. Його основною метою буде сприяти розвитку переважно індивідуального житлового будівництва: воно розглядається як перехідна ланка в процесі формування ринку доступного житла та майбутнього використання земельних ділянок, що перебувають у федеральній власності, в якості площ для подальшої забудови об'єктами приватної власності[11][12]. Крім того, в цілях сприяння системної модернізації вищої професійної освіти на основі інтеграції науки, освіти і виробництва, підготовки кваліфікованих кадрів для забезпечення довгострокових потреб інноваційної економіки Указом «Про федеральних університетах» планується продовжити формування мережі федеральних внз, що забезпечують високий рівень освітнього процесу, дослідних і технологічних розробок. В рамках указу президент доручив Уряду розглянути питання про створення Далекосхідного федерального університету, поряд з вже створеними Сибірським і Південним федеральними університетами[13][14].

27 травня 2008 року Дмитро Медведєв склав з себе повноваження голови Ради директорів ВАТ «Газпром»[15], рівно через місяць його наступником на цій посаді стане Віктор Зубков, який також став наступником Медведєва на посту першого віце-прем'єра[16].

3 липня 2008 року Медведєвим була прийнята нова «Концепція державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва», метою якої є розвиток державної політики Російської Федерації щодо відродження російського козацтва, узагальнення принципів державної політики Російської Федерації щодо російського козацтва і завдань російського козацтва в галузі державної служби, взаємодії козацтва та козацьких громад з органами державної і муніципальної влади. Згідно цієї концепції, «козаки активно сприяють вирішенню питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення та враховуючи історичні та місцеві традиції». Цілями державної політики у сфері козацтва є становлення і розвиток державної та іншої служби російського козацтва, відродження і розвиток духовно-культурних основ російського козацтва для чого будуть створені і створюються фінансові, правові, методичні, інформаційні та організаційні механізми і всі необхідні умови.

6 вересня 2008 року указом № 1316 «Про деякі питання Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації»[17] ліквідував Департамент по боротьбі з організованою злочинністю, а також всю регіональну систему Убозів.

У посланні Федеральним зборам, зачитаному 5 листопада 2008 року в Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу, Медведєв піддав критиці США і запропонував внести поправки до Конституції Росії.

10 вересня 2009 року опублікував в інтернеті статтю «Росія, вперед!», де виклав свої погляди на майбутнє Росії та окреслив пріоритетні напрямки.

У квітні 2010 року Д. А. Медведєв провів переговори з президентом України Януковичем, за підсумками яких було підписано Харківські угоди.

7 лютого 2011 року Дмитро Медведєв підписав Федеральний закон «Про поліцію»[18][19].

1 березня 2011 року міліція в Російській Федерації офіційно припинила своє існування. Переатестація співробітників почалася з керівників центрального апарату і територіальних органів МВС, а потім її почали проходити старший, середній і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ. Співробітники, що не пройшли атестацію або відмовилися від її проходження, були звільнені з лав МВС.

У 2012 році прийняв рішення не балотуватися в Президенти на другий термін.

Голова Уряду (2012—теперішній час)[ред. | ред. код]

Путін, Медведєв і голова Держдуми РФ Володін у Державній думі РФ з питання затвердження прем'єра, 8 травня 2018 року
Дмитро Медведєв на засіданні Євразійського міжурядової ради, 2018 рік

7 травня 2012 року Президент Росії Володимир Путін вніс у Державну Думу РФ кандидатуру Дмитра Медведєва для отримання згоди на призначення його Головою Уряду Російської Федерації.

З 21 травня 2012 року — голова уряду РФ.[20].

26 травня 2012 року обраний головою партії «Єдина Росія»[21].

7 травня 2018 року після інавгурації Президент Росії Володимир Путін вніс у Державну Думу РФ кандидатуру Дмитра Медведєва для отримання згоди на призначення його Головою Уряду Російської Федерації.[22]

Медведєв виконує повноваження як виконувач обов'язків у зв'язку з відставкою Уряду РФ.[23]

8 травня 2018 — Медведєва затверджено прем'єром.[24]

18 травня 2018 року президент РФ затвердив новий склад уряду РФ, на чолі з Медведєвим[25].

21 травня 2018 року Дмитро Медведєв у своїй першій промові в якості висунутого кандидата в прем'єр-міністри пообіцяв у найкоротший термін внести пенсійну реформу в Думу[26].

14 червня 2018 року глава уряду оголосив про підвищення ПДВ до 20%. Уряд остаточно в третьому читанні прийняла закон про підвищення ПДВ. У раді федерації так само схвалили цей законопроект. Як повідомляють офіційні джерела, новий закон набуде чинності з 1 січня 2019 року[27].

Нагороди[ред. | ред. код]

Санкції[ред. | ред. код]

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[30].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений на Світлані (Лінник), є син Ілля, 1996 року народження.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Зріст Дмитра Медведєва — 162 см, що робить його одним з найнижчих сучасних політичних лідерів світу[31][32] і найнижчим лідером СРСР і Росії з часів Микити Хрущова (той мав зріст 158 см)[33].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Медведєв затверджений прем'єром. Газета.Ru. Процитовано 2012-05-08. 
  2. Держдума РФ затвердила Дмитра Медведєва на посту прем'єр-міністра. Российская газета (ru). 2018-05-08. Процитовано 2018-05-08. 
  3. Радіостанція «Ехо Москви» / Новини / Четвер, 20.12.2007 / Дмитро Медведєв зробив кілька заяв
  4. Указ президента Російської Федерації від 3 березня 2008 року № 295 «Про статус новообраного і не вступив на посаду президента Російської Федерації»
  5. Президент Росії — громадянам шкільного віку
  6. Сайт кандидата в президенти Медведєва
  7. Медведєв назвав свої найважливіші завдання на посту президента
  8. Вступ Дмитра Медведєва на посаду президента Росії
  9. Ветеранів забезпечать житлом до 2010 року
  10. Ветерани отримають житло через два роки
  11. У Росії з'явиться Фонд сприяння розвитку житлового будівництва
  12. Указ президента РФ «ПРО заходи щодо розвитку житлового будівництва»
  13. Указ президента Російської Федерації від 7 травня 2008 року «Про федеральних університетах»
  14. РІА-Новини: у Росії з'явиться новий федеральний університет
  15. Початок зустрічі з членами ради директорів компанії «Газпром»
  16. Рада директорів ВАТ «Газпром»
  17. Указ Президента РФ від 06.09.2008 № 1316
  18. Федеральний закон про поліцію закон на kremlin.ru
  19. Дмитро Медведєв підписав Федеральний закон «Про поліції» На офіційному сайті Президента РФ від 7 лютого 2011 р.
  20. Держдума підтримала призначення Медведєва прем'єр-міністром Росії
  21. Дмитро Медведєв обраний головою «Єдиної Росії», 26.05.2012, Vesti.ru
  22. Путін вніс кандидатуру Медведєва на пост прем'єр-міністра. 2018-05-07. Процитовано 2018-05-07. 
  23. Уряд Росії пішов у відставку. ТАСС (ru). Процитовано 2018-05-07. 
  24. Держдума РФ затвердила Дмитра Медведєва прем'єр-міністром. 2018-05-08. 
  25. Затверджено склад нового уряду РФ. Interfax.ru (ru-RU). 2018-05-18. Процитовано 2018-05-18. 
  26. Медведєв про пенсійну реформу
  27. Медведєв оголосив про підвищення ПДВ у Росії
  28. Указ Президента України № 803/2010 від 10 серпня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  29. Указ Президента України № 897/2011 від 1 вересня 2011 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  30. Медведєв Дмитро Анатолійович // Миротворець
  31. Медведєв може виявитися найнижчим правителем у світі
  32. Liliput Miedwiediew, czyli coraz niższi prezydenci Rosji(пол.)
  33. Много было шуток про рост Медведева, а как с этим у исторических личностей…(рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • М. Михальченко. Медведєв Дмитро Анатолійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.434 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]