Мала Уголька
| село Мала Уголька | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Тячівський район |
| Громада | Углянська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1503 |
| Поштовий індекс | 90517 |
| Телефонний код | +380 3134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′37″ пн. ш. 23°38′18″ сх. д. / 48.17694° пн. ш. 23.63833° сх. д.Координати: 48°10′37″ пн. ш. 23°38′18″ сх. д. / 48.17694° пн. ш. 23.63833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
449 м |
| Водойми | Мала Уголька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Угля, вул. Центральна, буд. 32 |
| Карта | |
  Мала Уголька | |
 Мала Уголька | |
| Мапа | |
| |
Мала́ У́го́лька — село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Населення становить 1503 особи (2001 р.). Входить до складу Углянської сільської громади.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Село взяло назву від потоку, де воно було створене у 1864—1865 роках.
Назви у: 1892: Kis-Ugolyka (Malá-Ugolyka) (Hnt.), 1898: Kis-Ugolyka (Hnt.), 1907: Kisugolyka (Hnt.), 1918: Kisugolyka (Hnt.), 1944: Kisugolykavölgy, Мала Уголька (Hnt.), 1983: Мала Уголька, Малая Уголька (ZO).
У селі на річці Малій Угольці зберігся дерев'яний водяний млин. Млин у робочому стані. Господарі млина — місцева родина Яремів. Збудував цей пристрій їх пращур — місцевий мешканець Іван Йосипович Ярема на початку двадцятого століття. Повернувшись із заробітків з Америки, придбав землю біля річки, де і поставив водяний млин. З тих пір його колесо крутилося щодня. Біля млина облаштоване й валило — дерев'яна діжка з отворами, куди з гуркотом падає вода. Колись тут «валяли» теплі ковдри-джерги, які виготовляли у ткацькому цеху в Драгові, а зараз — перуть верхній одяг, ковдри.
Церква св. Дмитра. 1979, 1991.
Як розповідають у селі, дерев'яну церкву збудували на місці старого монастиря. У 1951 р. місцеві майстри Микола Куричка та Василь Лесько поклали дерев'яний зруб і він стояв 5 — 6 років, бо влада не дозволяла добудувати церкву, але пізніше все-таки добудували. У 1979 р. зруби дерев'яної церкви обмурували цеглою і таким чином, навіть не змінивши дах, спорудили муровану церкву. У 1991 р. за куратора Петра Немеша Анатолій Гафинець зробив добудову на західному фасаді, а в 1999 р. збудував муровану дзвіницю на місці дерев'яної.
Постаті[ред. | ред. код]
- Йов Угольський, преподобний святитель Іов - Іван Георгійович Кундря.
Святі мощі отця Іова почивають в храмі св. Димитрія. Молитвенник і ходатай за наш край перед Господом Ісусом Христом.
- Шимон Олександр Петрович (1988—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник АТО.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- У селі на річці Малій Угольці зберігся дерев'яний водяний млин. Млин у робочому стані.
- Храм св. Дмитра. 1979, 1991.
- Мінеральні джерела (спеціально обладнаний колодязь для набору води).
- Неподалік села, безпосередньо на околиці лісу знаходиться один з найцікавіших об’єктів Угольки – найбільша печера Українських Карпат “Дружба” (історична назва – “Романія”).
- Карстовий або Кам’яний міст. Це унікальна природна арка, яка утворилася внаслідок карстових процесів, як вважає наука, ще на морському дні
- На північній околиці села розташована контора Угольського лісництва, яке входить до складу Угольсько-Широколужанського заповідного масиву. Біля контори росте лісок славнозвісної псевдотсуги тисолистої — прибулиці з Північної Америки.
Посилання[ред. | ред. код]
https://zakarpattya.net.ua/News/29996-U-zakarpatskii-Malii-Uholtsi-zvodiat-cholovichyi-monastyr
- http://cbr.nature.org.ua/marshrut/uhl1.htm [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |