Малашенко Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малашенко Євген Іванович
Народився 20 березня 1924(1924-03-20)
Ніжин, Ніжинська округа, Чернігівська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 3 липня 2017(2017-07-03) (93 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна українці
Діяльність воєначальник
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Діти Малашенко Ігор Євгенійович
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» орден «За заслуги» III ступеня

Євген Іванович Малашенко (20 березня 1924 — 3 липня 2017) — радянський військовий діяч українського походження (заступник начальника штабу Об'єднаних Збройних сил держав — учасниць Варшавського договору), генерал-лейтенант, професор, член-кореспондент Академії військових наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 березня 1924 року в Ніжині, закінчив місцеву школу №1[1]. У червні 1941 р вступив до Першого Тамбовського піхотного училища.

З листопада 1941 по травень 1945 р на фронті: помічник командира взводу, командир взводу і розвідроти, начальник розвідки полку, морської стрілецької бригади, стрілецької та повітряно-десантної дивізії.

Закінчив Військову академію ім. Фрунзе (1948, розвідувальний факультет, диплом з відзнакою) і Академію генерального штабу (1958).

Служив в розвідці 38-ї армії (Прикарпатський військовий округ), Центральної групи військ. Брав участь в придушенні Угорського повстання 1956 року[2] (очолював оперативну групу штабу Особливого корпусу).

З 1958 року проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині. Наступні посади — начальник розвідки штабу Північно-Кавказького військового округу, перший заступник начальника штабу ПрикВО, старший військовий радник в Єгипті (1967), начальник штабу Прикарпатського військового округу, заступник начальника штабу Об'єднаних Збройних Сил держав — учасниць Варшавського договору.

1984 року звільнився в званні генерал-лейтенанта. Працював консультантом в Центрі оперативно-стратегічних досліджень генштабу ЗС СРСР.

Громадська та наукова діяльність[ред. | ред. код]

Кандидат історичних наук, професор, член-кореспондент Академії військових наук.

Книги[ред. | ред. код]

  • «Згадуючи службу в армії» (Вспоминая службу в армии, М. РІЦ 2003 р. 384 с) [3]

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Син — російський політолог і медіа-менеджер Ігор Малашенко (1954—2019).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Пам”ятні дати (березень) – Управління культури і туризму (укр.). Процитовано 10 червня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  2. ↑ EVXpress — Генерал-лейтенант в отставке Евгений МАЛАШЕНКО: ПОДВИГ СВЕТОМ ПРАВДЫ ОЗАРЕН — Orientir, 2010, № 5. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 10 червня 2019.
  3. ↑ Alib.ru - Автор книги: малашенко. Название: вспоминая службу армии. www.alib.ru. Процитовано 10 червня 2019.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №754/2005. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 10 червня 2019.
  5. ↑ - сайт міста: Почесні громадяни міста Ніжина. nizhyn.osp-ua.info. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малашенко_Євген_Іванович&oldid=37524998