Очікує на перевірку

Мальованна Лариса Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мальованна Лариса Іванівна
Ім'я при народженніМалеванная Лариса Ивановна
Народилася22 січня 1939(1939-01-22) (85 років)
с. Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, кіноакторка, театральна режисерка
Alma materРосійський державний інститут сценічних мистецтв
Знання мовросійська
ЗакладСанкт-Петербурзький академічний театр імені Ленрадиd, Балтійський дім, Великий драматичний театр імені Георгія Товстоногова, Театр Сатири на Василівськомуd, Російський державний інститут сценічних мистецтв і Краснодарський муніципальний молодіжний театрd
Роки активності1965 — тепер. час
Нагороди
IMDbID 0539421
Зовнішні зображення
Лариса Іванівна Мальована

Мальованна Лариса Іванівна (рос. Малеванная Лариса Ивановна; нар. 22 січня 1939 Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний режисер, викладач, літератор, сценарист. Заслужена артистка РРФСР (1975). Народна артистка РРФСР (1985). Лауреат мистецької премії «Петрополь» за досягнення в галузі культури та мистецтва і за оригінальні проєкти (1999). Нагороджена Медаллю Пушкіна (2004)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

У дитинстві займалася спортом, була відмінницею в школі. Закінчила режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики та кінематографії (1965). Працювала у театрах Красноярська (Красноярський ТЮГ, актриса і режисер) і Ленінграда/Санкт-Петербурга (з 1968 р.): Ленінградський академічний театр імені Ленсовєта, Ленінградський театр імені Ленінського комсомолу, Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова (служила понад 30 років, з 1976 р.).

Багато успішно знімається в кіно та телесеріалах (близько 60-ти робіт). Дебютувала в картині «У день весілля» (1968, Нюра Салова в 1968 році. Популярність принесли ролі в картинах «Єдина...» (1975), «Легенда про Тіля» (1976), «Інтердівчинка» (1989, реж. П. Тодоровський. У 1989 р. була номінована на кінопремію «Ніка» за найкращу жіночу роль другого плану[2].) та ін.

У 2011 р. була номінована на кінопремію «Золотий носоріг[ru]» за найкращу жіночу роль другого плану в телесеріалі «Смерть Вазір-Мухтара. Любов і життя Грибоєдова» (2009, Настасья Федорівна).

Також знялась в українських кінострічках: «Назвіть ураган „Марією“» (1969, Марія), «Ігор Савович» (1986, т/ф, 3 с, Олена Платонівна), «Моя люба» (1987, Тамара Хрустальова), «Швидка допомога» (телесеріал; Ніна Забєліна, актриса).

У 1984—1988 рр. викладала в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії на посаді доцента кафедри акторської майстерності і керівника курсу (у 1988 році випустила акторський курс).

З 1988 року — керівник Санкт-Петербурзького муніципального Драматичного театру Васильєвського острова.

У 2009-2012 рр. — режисер Краснодарського муніципального молодіжного театру.

Літератор, автор трьох опублікованих книг: «Горошинка в шкатулці», «Пісочниця», «Мирися, мирися, більше не бийся ...»[3].

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (участь у зйомках пропагандистського фільму реж. Т. Кеосаяна «Кримський міст. Зроблено з любов'ю!», 2018 р.)[4].

Живе і працює в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Акторські роботи:

Озвучування

[ред. | ред. код]

Документальний фільм

[ред. | ред. код]
  • 2009: «Холодные струи искусства. „Горошинка в шкатулке“ Лариса Малеванная» (рос.) (телеканал «Культура»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента Російської Федерації від 13 лютого 2004 року № 190 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації працівників Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. А. Товстоногова (Санкт-Петербург)», з формулюванням: За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 7 січня 2013.
  2. ↑ Номінанти Національної кінематографічної премії «НІКА» від 1989 року (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
  3. ↑ [Газета "Столітник" (21.08.2012): Лариса Мальована: "Живу на світлій стороні" (stoletnik.ru) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 7 січня 2013. Газета "Столітник" (21.08.2012): Лариса Мальована: "Живу на світлій стороні" (stoletnik.ru) (рос.)]
  4. ↑ Центр «Миротворец»: Малеванная Лариса Ивановна

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.250;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.459.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мальованна_Лариса_Іванівна&oldid=42286156