Вікіпедія:Іменування статей
| Ця сторінка є офіційним правилом української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого мають дотримуватись усі користувачі.
Увага: перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення. |
| Ця сторінка містить один або більше розділів, які не є офіційними правилами української Вікіпедії. Кожен з цих розділів окремо позначений шаблоном. |
На цій сторінці наведено засади іменування статей, які підпорядковуються насамперед реаліям енциклопедичного та наукового стилю мовлення, принципам організації Вікіпедії, а також особливостям її програмного забезпечення. Деякі розділи сторінки є офіційними правилами Вікіпедії.
Загальні принципи
[ред. код]Вибір назви
[ред. код]Основою для назв статей є авторитетні джерела, з-поміж яких перевагу мають фахові академічні джерела українською мовою. Головною вимогою для вибору назви є коректність — назва статті має відповідати її вмісту.
Ідеальна назва задовольняє такі критерії:
- Впізнаваність. Назва стійко асоціюється з предметом статті та дозволяє читачу-нефахівцю якнайлегше його визначити.
- Природність. Назва відповідає найімовірнішим пошуковим запитам читачів і вікіфікації в статтях.
- Однозначність. Назва точно ідентифікує предмет статті та відділяє від інших понять[a].
- Стислість. Назва не довша, ніж це необхідно для коректної ідентифікації теми статті.
- Узгодженість. Назва узгоджена з назвами інших статей про однорідні або схожі поняття.
- Нормативність. Назва відповідає нормам українського правопису та академічним словникам.
Ці якості слід вважати не вимогами, а орієнтирами, жоден з яких не може бути самоціллю. Якщо існує назва, яка вочевидь задовольняє всі критерії — слід уживати її. Втім, часто це неможливо, а наближення до одного критерію віддаляє назву від іншого — у таких випадках слід шукати компроміс між ними. Наведені критерії є універсальними для всіх статей, але в конкретних випадках може бути корисно розглядати й додаткові аргументи, як-от нейтральність або актуальність назви.
Коли існує кілька коректних назв, то найважливіші з них слід наводити в преамбулі та створювати з них перенаправлення. При тому назва статті не обов'язково має збігатись з основним означенням статті, де може бути наведено, наприклад, повну та/або офіційну назву.
Прикладом недосяжності всіх критеріїв одразу є ЛСД — впізнавана та стисла назва, хоча «діетиламід лізергінової кислоти» — точна та академічна. Натомість у багатьох інших випадках, наприклад, для назв установ, точне найменування може бути важливішим: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а не «Університет Тараса Шевченка (Київ)» чи «Київський національний університет».
Уніфікація може видаватись важливішою, якщо розглядати дотримання критеріїв не для кожної окремої статті, а для сукупності статей про однотипні або суміжні поняття.
Скорочення в назвах
[ред. код]У загальному випадку скорочень у назвах слід уникати. Винятками є випадки, коли скорочення значно впізнаваніші за повні форми: НАСА, BMW. Застосування абревіатур також притаманне складеним назвам, оскільки вони надають дещо більше контексту, наприклад Сполучені Штати Америки, але США на Олімпійських іграх. У першому випадку повна назва упізнаваніша, однак у другому абревіатура сприяє стислості.
Однина, називний відмінок
[ред. код]У загальному випадку назви статей мають бути в називному відмінку однини. Проте допускаються винятки в таких випадках:
- Назва в однині граматично неможлива, семантично некоректна або не використовується на практиці: Ножиці, Шахи, Карпати, Збройні сили;
- Стаття перелічує низку різних об'єктів чи понять: Мозаїки Вінниці, Жанри наукової фантастики;
- Стаття описує множину взаємозв’язаних понять як одне ціле: Наполеонівські війни, Каталонські землі, Романські мови, Українці, Гугеноти;
- Сукупні терміни, усталені саме в множині у відповідних галузях: Зозулеві, Аероби, Нафтоносні піски, Вітаміни.
Великі та малі букви
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Слова в назві статті завжди пишуться малими буквами. Перша літера назви статті — велика. У вікі-посиланнях можна використовувати й малу (йде автоматичне перетворення до великої). У випадку акронімів чи абревіатури всі букви пишемо великими.
Важливо: У назвах статей розрізняється регістр літер, окрім першої. У випадку, якщо перша літера таки повинна бути маленькою, слід застосовувати Шаблон:Заголовок із малої літери, наприклад, див. iGO (програма).
Стилізації
[ред. код]Великі та малі букви у власних назвах обираються згідно з нормами правопису. Допустимі стилізації власних назв, якщо вони широко вживані та їхнє усунення істотно зменшує впізнаваність назви, наприклад: ДахаБраха, iPhone.
Апостроф
[ред. код]З технічних причин у назвах статей як апостроф рекомендується використовувати «звичайний» друкарський апостроф «'» (код U+0027, на клавіатурі — Alt+39), а не типографський апостроф «’» (код U+2019) чи «ʼ» (U+02BC). Якщо в назві для іменування нової статті є апостроф, обов'язково використовуйте друкарський апостроф, наприклад: «Об'єднання українців у Польщі», а не «Об’єднання українців у Польщі».
Конкретні випадки
[ред. код]Персоналії
[ред. код]Статті про осіб (персоналії) іменуються двома порядками — енциклопедичним (східним) і канонічним (західним). Енциклопедичним найменуванням статей вважатимемо порядок, що відповідає Прізвище Ім'я По батькові, канонічним навпаки — Ім'я По батькові Прізвище.
Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Східної Азії й В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович. Можливі перенаправлення з канонічного на енциклопедичний порядок іменування. Про перенаправлення назв див. нижче. Якщо особа з України, країн СНД або колишнього СРСР значно відоміша під видозміненою (зменшеною, доповненою або скороченою) формою власного імені й ця видозмінена форма не входить до складу ПІБ, засвідчених авторитетними джерелами, назва статті про особу подається в канонічному порядку: Алесь Адамович, Іво Бобул, Любко Дереш (але: Гончар Олесь Терентійович, Тютюнник Григір Михайлович).
У канонічному (Ім'я + [Середні імена] + Прізвище) порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми (напр., Остап Вишня), а також імена осіб з країн, в яких є відповідна традиція іменування. Зокрема: - Особи з країн «Західного світу» — Європи (включаючи Угорщину), Північної і Південної Америки, Австралії і Океанії.
- Особи з країн Африки.
- Особи з арабських та мусульманських країн.
- Особи з Азійських країн (окрім країн Східної Азії і В'єтнаму).
При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.
Зауважте: Канонічна форма іменування статей застосовується також до іменування статей античних осіб, де Ім'я характеризує власне Ім'я, а прикметник (Друге ім'я, прототип прізвища) — ознаку приналежності (Александр Македонський, Леонід Тарентський). У даному випадку застосовують саме такий порядок написання, перенаправлення для зміни порядку не допускаються.
Часто також буває, що коли арабське ім'я потрапляє в ужиток європейців — воно латинізується або слов'янізується. Наприклад, Авіценна (латинізація від Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сина). Таке європеїзоване ім'я, у рамках європейської культури часто стає більш загальноприйнятим і загальновідомим, ніж оригінальне ім'я.
Титуловані особи
[ред. код]1. Формат Ім'я + номер (за наявності) + уточнення у дужках[1] вживається для: - Монархів усіх країн, для імен яких використовується формат імені з номером і імена, яких при цьому не є унікальними. Приклади: Генріх IV (король Франції), Генріх IV (король Англії);
- Для володарів ранньосередньовічних західноєвропейських герцогств та деяких графств або сеньйорій (у Франції) та князів Священної Римської імперії. Приклади: Гійом X (герцог Аквитанії), Леопольд III (герцог Австрії);
- Таке уточнення не вживається за відсутності необхідності в ньому, згідно з Вікіпедія:ІС. Приклади: Людовик XIV, Хуан Карлос I.[2]
2. Формат Ім'я + номер (за вживаності) + прізвисько або родове ім'я
- Для тих монархічних правителів, вживаність чиїх імен розповсюджена саме в такому форматі. Уточнення в дужках у такому випадку не вживаються. Приклади: Філіпп IV Вродливий, Карл V Габсбург;
3. Формат Ім'я + номер (за вживаності) + по батькові або прізвисько
- Для руських князів.[3] Приклади: Володимир Мономах, Ізяслав Ярославович
4. Для титулованих осіб, що не підпадають у вищезазначені категорії, використовується формат: Ім'я + родове ім'я (за наявності[4]), (кома) + титул. При цьому вживається або найзначніший титул або той, за яким особа найбільш відома. Приклади: Вільям Александер, граф Стерлінг, Вільям, принц Уельський;
- ↑ Уточнення має включати титул та вказання на країну.
- ↑ Імена покійних японських монархів слід записувати за форматом «імператор ХХХ» оскільки слово «імператор» (天皇) є невід'ємною частиною імені монарха. Дет. ВП:ІС-Я/О.
Приклад: імператор Дзімму (але не Дзімму (імператор)) - ↑ За відсутності як батьківського імені, так і прізвиська використовується п.1
- ↑ У деяких випадках традиції використання родового імені не існує, навіть за його наявності. Наприклад, щодо представників правлячих династій.
Церковні діячі
[ред. код]Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення:
- Предстоятелі церков, папи римські іменуються за форматом:
- Церковне ім'я, номер (за наявності), прізвисько або родове ім'я (за наявності), якщо утворена назва статті є унікальною, напр. Варфоломій I, Кирило Лукаріс, Єремія II Транос, Боніфацій III.
- Те саме з уточненням титулу, якщо утворена назва статті не є унікальною, напр. Григорій VII (патріарх Константинопольський), Олександр III (папа римський), Анастасій (архієпископ Тиранський), Епіфаній (митрополит Київський).
- Для голів церков, які визнані святими, допускається іменування у форматі, як у попередніх випадках, з додаванням на початку
святий: Святий Тарасій, Святий Онисим.
- Архієреї, архімандрити, інші клірики, які не є предстоятелями церков, які при постригу взяли нові імена і не використовують прізвищ, іменуються у форматі:
церковне ім'я (прізвище), наприклад: Олександр (Драбинко), Еммануїл (Адамакіс), Паїсій (Мартинюк).
В інших випадках використовується загальне правило ВП:ІС.
За країною
[ред. код]Настанови та консенсуси
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Географічні об'єкти
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Вулиці
[ред. код]При іменуванні вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків назва повинна містити назву об'єкта та його родове означення. При цьому родове означення може бути як перед, так і після назви, залежно від контексту, наприклад: площа Анкари, проспект Георгія Гонгадзе, вулиця Василя Стуса (означення перед назвою), Андріївський узвіз, Контрактова площа, Північний провулок (означення після назви). У разі, якщо Вікіпедія має статті про декілька однойменних об'єктів, в дужках пишеться уточнення, в якому саме населеному пункті перебуває згаданий об'єкт. В іншому разі таке уточнення необов'язкове.
Топоніми
[ред. код]Зброя
[ред. код]Фільми, серіали та інші твори мистецтва
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Хімічна номенклатура
[ред. код]Латинська, українська та іншомовні абетки
[ред. код]Хоча технічних обмежень щодо використання іншомовних абеток у назвах статей Вікіпедії майже немає, слід використовувати українські назви статей, за деякими винятками (див. нижче). Також не рекомендоване застосування назв статей з ієрогліфічними алфавітами у зв'язку з тим, що відповідні символи можуть не відображатись.
У статті з іншомовною назвою в першому рядку — після основної назви, у дужках — обов'язково повинні бути подані транскрипція й переклад українською мовою.
Крім того, для статті з латинською назвою в разі наявності поширеного транскрибованого або перекладного варіанту написання слід створити низку відповідних перенаправлень (наприклад, АББА → ABBA; Бітлз → The Beatles).
Використання латинки в іншомовних назвах
[ред. код]Оригінальні назви латинкою слід передавати в незмінному вигляді в таких випадках:
- технічні скорочення та абревіатури: DVD, NTSC, PAL, MP3
- усталені вирази, що зазвичай передаються мовою оригіналу: Magnum opus, in vitro, Deus vult, Keep Calm and Carry On
- компанії, продукти та медіа: IBM, Google, Macintosh, Microsoft, BMW, Porsche, BASF, 3M, Motorola, Sony, The New York Times
- Винятки: якщо компанія має широко вживану офіційну україномовну назву[b]: Радіо Свобода, Ашан Україна.
- комп'ютерні терміни, назви та абревіатури: Internet Protocol, Telnet, Wake-on-LAN, PHP, .ua, QuickTime, BASIC, Apache HTTP Server, Mac OS
- назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів, синглів, пісень (або відповідні абревіатури): Pink Floyd, Dr. Dre, AC/DC, ABBA, U2, Universal Music Group, Born in the U.S.A., Despacito, Hey Jude
- для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот слід вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній (напр. Euteleostomi). В іншому разі слід ставити перенаправлення із латинської на українську назву.
Назви газет, журналів
[ред. код]- Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) слід подавати в оригіналі: Известия.
- Назви системами письма, відмінними від кирилиці й латинки, слід подавати українською транскрипцією[c]: Аль-Джазіра.
Див. також
[ред. код]Примітки
[ред. код]- ↑ Якщо різні поняття мають однакові назви, необхідно використовувати уточнення, див. ВП:Іменування статей/Уточнення.
- ↑ Зокрема, це стосується україномовних представництв, офіційних дочірніх компаній в Україні тощо
- ↑ за тими винятками, коли латинський варіант є усталеним і має значну перевагу в україномовних джерелах
Пояснення і уточнення назв
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Багатозначні терміни потребують уточнення з усвідомленням того, що одні назви вживаються частіше, інші — рідше. Це потрібно для правильного іменування статей.
Необхідно брати до уваги всю парадигму вживань слова, склад мови, загальнонауковий вжиток. Частота вживання відповідних термінів або словосполучень в інших галузях знань може бути іншою.
Приклад: поняття Характеристика або Поведінка частіше вживатимуться для людини ніж для техніки, тому при створенні назви статті та посиланнях на неї слід брати це до уваги і одразу розмежовувати поняття в назвах статей: Характеристика двигуна, Поведінка системи, Збурення (техніка) тощо).
Пояснення назв є наполегливою рекомендацією для статей про фільми, музичні гурти тощо, якщо назва без пояснення не дає однозначної ідентифікації тематики статті, або є інші значення (так, Затока Доусона (фільм) скаже все що треба стосовно статті і, без сумніву, краща, аніж Затока Доусона). Назви статей, що стосуються фільмів в такому разі йдуть із позначкою ххх (фільм), що стосуються музичних гуртів — ххх (гурт) тощо, де ххх відповідна назва статті.
Технічні аспекти
[ред. код]| Цей розділ не є правилом або настановою. Його вміст не узгоджено дописувачами й не ухвалено як стандарт. |
Перенаправлення назв
[ред. код]Перенаправлення назв стосується того випадку, коли та ж стаття може існувати (чи існує) в просторі, але може відбуватися звертання як до тої, так і до іншої назви. Для застосування перенаправлення використовується запис
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[xxx]], де ххх — назва статті, на яку робиться перенаправлення.
Перенаправлення слід застосовувати для означення одного й того ж поняття (Зросійщення → Русифікація тощо, для латинської та української номенклатури флори і фауни), але не варто створювати для статей, де можливе порушення правопису. При цьому можливий виняток у вигляді Ґете ххх і Гете ххх, де Ґете ххх — правильна передача прізвища, а Гете — дотепер звична (читай — усталена) передача. В інших випадках перенаправлення можливе тимчасово, поки не буде узгоджено написань імен географічних об'єктів тощо.
Якщо ви працюєте зі статтею й бачите, що вона вимагає направлення на інші значення чи багатозначності, використовуйте:
- {{Otheruses}} (інші значення)
- {{Otherpersons}} — інші особи з тим самим повним ім'ям
...
Наведені вище шаблони повинні давати посилання на сторінки розв'язання неоднозначностей, що містять такі повідомлення:
- {{Disambig}} для багатозначностей загальної тематики
- {{DisambigG}} для геопунктів
- {{DisambigN}} для людських імен, особових імен та персоналій
Приклад: стаття Одеса повинна на початку містити шаблон {{Otheruses}}, який вказуватиме, що є ще й інші Одеси, але головною в такому разі вважатиметься українська Одеса, як найбільш загальновживана.
Узгодження назв статей зі списками та посиланнями у Вікіпедії
[ред. код]Вікіпедія вже містить чималий обсяг статей та посилань на статті, яких ще немає. Перевірити і узгодити написання назв статей можна:
- для персоналій — у відповідному списку Персоналій напр. Персоналії То містить посилання на наявні статті, а також на такі, що слід зробити, а Категорія:Персоналії за алфавітом містить усі статті, що категоризовані як Персоналії;
- Використовувати відповідні списки (див. Списки міст за країною, Категорія:Списки:Географія), тематичні списки Список фізиків, Список математиків тощо.
Можна перевірити наявність посилання даної статті в некатегоризованих сторінках, у Спеціальна:Prefixindex — відображає усі статті будь-якого з просторів назв (див. вище), що починаються на певну послідовність літер, а Спеціальна:Wantedpages показує посилання на неіснуючі сторінки за їхньою кількістю. Дана сторінка може бути корисною для формування перенаправлень на статті, що вже є, але мають іншу назву.
Слід також звернути увагу на Категорія:Багатозначні терміни, де зібрані властиві назви багатозначним поняттям і робити посилання на конкретні (не багатозначні!).
- Див. також Вікіпедія:Проєкт:Зв'язність.
Назви службових сторінок
[ред. код]Сторінки користувача
[ред. код]Є вже усталеною практикою в низці вікіпедій національними мовами створювати головну (при реєстрації користувача) та додаткові сторінки. Додаткові сторінки створюються при потребі, коли головна сторінка має певне змістове наповнення, а додаткова — висвітлюватиме окрему тему. Також така сторінка створюється тоді, коли основна (основною є сторінка вищого рівня, а додатковою — нижчого, по відношенню до неї) не в змозі вмістити великий обсяг інформації, є потреба розбити її на частини для швидшого завантаження тощо.
Формується назва таких сторінок так:
Користувач:хх/уу, де хх — ім'я користувача (логін), уу — назва самóї сторінки.
За цим принципом називаються сторінки всіх типів (тобто просторів назв), включаючи обговорення користувача.
Назви шаблонів і зображень
[ред. код]- За можливості, для назв користувацьких шаблонів та зображень слід вибирати зрозумілі українські найменування. Винятком є загальноуживані міжнародною спільнотою, запозичені шаблони і меташаблони, розробка коду яких провадиться в іншій Вікіпедії.
- Новостворені шаблони слід додавати у відповідні категорії та, можливо, сторінки, які групують однотипні шаблони й дають уявлення про них. Їхній список представлений на сторінці Вікіпедія:Шаблони. Якщо нема такої групи, але самі шаблони в подальшому можуть створити таку, варто її або створити, а також вказати, що він має належати такій-то групі шаблонів (категоризувати).
- Зображенням, при завантаженні їх у Вікіпедію, слід надати потрібну (читай — українську) назву, яку вони матимуть надалі (а також давати опис).
Назви категорій
[ред. код]Назва категорії у більшості випадків повинна збігатися з назвою її головної статті — отже правила назв категорій співпадають з правилами йменування статей. Тобто назва категорії повинна бути в однині (наприклад, Категорія:Соняшник), окрім випадків, коли категорія разом із головною статею містить виключно окремі екземпляри об'єктів типу, який описано в головній статті (наприклад, Категорія:Міста України).
- Див. також Властивості Вікіданих P301: основна стаття категорії і P910: категорія за темою сторінки, шаблони {{catmain}}, {{Головна категорія}}.