Вікіпедія:Іменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Простори назв[ред.ред. код]

У Вікіпедії є такі простори назв: Статті, Обговорення, Користувач, Обговорення користувача, Вікіпедія, Обговорення Вікіпедії, Файл, Обговорення файлу, MediaWiki, Обговорення MediaWiki, Шаблон, Обговорення шаблону, Портал, Обговорення порталу, Довідка, Обговорення довідки, Категорія, Обговорення категорії, Модуль, Обговорення модуля.

Це означає, що всі повідомлення (статті, обговорення, повідомлення системи) підпадають під той чи інший простір назв.

Для створення нової статті використовується ключове слово, яке вказуватиме на те, до якого простору назв входитиме дана стаття (напр. Шаблон:ЄС означає, що стаття під назвою ЄС, яка є шаблоном, буде у просторі назв Шаблони, і її потім можна буде переглянути у списку всіх шаблонів). Ключові слова можуть вводитись вручну в рядку адреси браузера при створенні нової сторінки (див. Довідка:Створення нової сторінки) або формуватись системою автоматично при використанні вкладок на панелі редагування статті (Стаття, Обговорення, Редагування, Спостерігати тощо).

Окремі випадки того, як іменувати власне статті та посилання буде розглянуто нижче.

Іменування службових сторінок[ред.ред. код]

Сторінки користувача[ред.ред. код]

Є вже усталеною практикою у низці вікіпедій національними мовами створювати головну (при реєстрації користувача) та додаткові сторінки. Додаткові сторінки створюються при потребі, коли головна сторінка має певне змістове наповнення, а додаткова — висвітлюватиме окрему тему. Також така сторінка створюється тоді, коли основна (основною є сторінка вищого рівня, а додатковою — нижчого, по відношенню до неї) не в змозі вмістити великий обсяг інформації, є потреба розбити її на частини для швидшого завантаження тощо.

Формується назва таких сторінок так:

Користувач:хх/уу, де хх — ім'я користувача (логін), уу — назва самóї сторінки.

За цим принципом формуються сторінки усіх типів, включаючи обговорення користувача.

Іменування зображень та шаблонів[ред.ред. код]

  1. По можливості, для іменування шаблонів та зображень слід вибирати українські зрозумілі найменування.
  2. Зображенням, при їх завантаженні у Вікіпедію, слід надати потрібну (читай — українську) назву, яку вони матимуть надалі (а також давати опис).
  3. Новостворені шаблони слід додавати у відповідні статті, які групують однотипні шаблони і дають уявлення про них. Їх список представлений на сторінці Вікіпедія:Шаблони. Якщо нема такої групи, але самі шаблони в подальшому можуть створити таку, варто її або створити, а також вказати, що він має належати такій-то групі шаблонів (категоризувати).

Вибір назви статті[ред.ред. код]

Доречність назви[ред.ред. код]

Доречність — відповідність назви статті її вмісту; при пошуку за ключовим словом — відповідність того, що шукали загальному вмісту статті. При виборі назви слід керуватись таким:

  • 1) Назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті, напр. Музей Лесі Українки у Києві, Аббасиди (династія) тощо.
  • 2) Чимало користувачів використовують академічні джерела (книги, статті, реферативні видання), що висвітлюють певну(і) тему(и). Цими джерелами можна скористатися для підшукання назви як власне статті, так і відповідних посилань (зокрема, майбутніх).

Однина, називний відмінок[ред.ред. код]

Усі назви статей мають бути написані в однині, називному відмінку

Винятки:

  • коли це неможливо граматично, як, наприклад, в слові «Ножиці»;
  • коли поняття в однині і множині має різний сенс, наприклад, «Вода́» і «Во́ди»;
  • коли поняття в однині не вживається, наприклад «Регіони світу» (не можна сказати «Регіон світу»);
  • коли в статті йдеться про декілька взаємозв'язаних понять як про ціле, наприклад «Образотворчі мистецтва».

Абстрактні поняття, збірні назви іменуються також у множині: Аероби, хоча, може, чисто гіпотетично, існувати і один аероб.

Великі та малі букви[ред.ред. код]

Слова у назві статті завжди пишуться малими буквами. Перша літера назви статті — велика. У вікі-посиланнях можна використовувати й малу — йде автоматичне перетворення до великої). У випадку акронімів чи абревіатури усі букви пишемо великими.

Важливо: У назвах статей розрізняється регістр літер, окрім першої. У випадку, якщо перша літера таки повинна бути маленькою, слід застосовувати Шаблон:Заголовок з малої літери, наприклад, див. iGO (програма).

Апостроф[ред.ред. код]

З технічних причин у назвах статей як апостроф рекомендується використовувати «звичайний» друкарський апостроф «'» (код U+0027, на клавіатурі — Alt+39), а не типографський апостроф «» (код U+2019) чи «ʼ» (U+02BC). Якщо в назві для іменування нової статті є апостроф, обов'язково використовуйте друкарський апостроф, наприклад: «Об'єднання Мистців Українців в Америці» а не «Обєднання Мистців Українців в Америці».

Персоналії[ред.ред. код]

Статті про осіб (персоналії) іменуються двома порядками — енциклопедичним (східним) і канонічним (західним). Енциклопедичним найменуванням статей вважатимемо порядок, що відповідає Прізвище Ім'я По батькові, канонічним навпаки — Ім'я По батькові Прізвище.

Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Угорщини, Східної Азії і В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування, напр. Шевченко Тарас Григорович. Можливі перенаправлення з канонічного на енциклопедичний порядок іменування. Про перенаправлення назв див. нижче.
У канонічному (Ім'я + (Середні імена) + Прізвище) порядку подаються широко вживані й відомі псевдоніми (напр., Остап Вишня), а також імена іноземців осіб з країн, в яких є відповідна традиція іменування. Зокрема:

При цьому слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені.

Зауважте: Канонічна форма іменування статей застосовується також до іменування статей античних осіб, де Ім'я характеризує власне Ім'я, а прикметник (Друге ім'я, прототип прізвища) — ознаку приналежності (Александр Македонський, Леонід Тарентський). В даному випадку застосовують саме такий порядок написання, перенаправлення для зміни порядку не допускаються.

Часто також буває, що коли арабське ім'я потрапляє в ужиток європейців — воно латинізується або слов'янізується. Наприклад, Авіценна (латинізація від Абу Алі Хусейн ібн Абдаллах Ібн Сина). Таке європеїзоване ім'я, в рамках європейської культури часто стає більш загальноприйнятим і загальновідомим, ніж оригінальне ім'я.

Титуловані особи[ред.ред. код]

1. Формат Ім'я+номер (за наявності)+уточнення у дужках[1] вживається для:

2. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+прізвисько або родове ім'я

  • Для тих монархічних правителів, вживаність чиїх імен розповсюджена саме у такому форматі. Уточнення в дужках у такому випадку не вживаються. Приклади: Філіпп IV Красивий, Карл V Габсбург;

3. Формат Ім'я+номер (за вживаності)+по батькові або прізвисько

4. Для титулованих осіб, що не підпадають у вищезазначені категорії, використовується формат: Ім'я+родове ім'я (за наявності[4]), (кома)+титул. При цьому вживається або найзначніший титул або той, за яким особа найбільш відома. Приклади: Вільям Александер, граф Стерлінг, Чарльз, принц Уельський;
5. Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення. У окремих випадках також використовується порядковий номер після імені (наприклад для пап та патріархів). Приклад:Олександр III (папа римський), Філарет (патріарх Київський), Тітмар Мерзебурзький

  1. Уточнення має включати титул та вказання на країну.
  2. Імена покійних японських монархів слід записувати за форматом «імператор ХХХ» оскільки слово «імператор» (天皇) є невід'ємною частиною імені монарха.
    Приклад: імператор Дзімму (але не Дзімму (імператор))
  3. За відсутності, як батьківського імені, так і прізвиська використовується п.1
  4. У деяких випадках традиції використання родового імені не існує, навіть за його наявності. Наприклад, щодо представників правлячих династій.

За країною[ред.ред. код]

Географічні об'єкти[ред.ред. код]


При іменуванні вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків назва повинна містити назву об'єкта та його родове означення. При цьому родове означення може бути як перед, так і після назви, залежно від контексту, наприклад: площа Анкари, проспект Георгія Гонгадзе, вулиця Василя Стуса (означення перед назвою), Андріївський узвіз, Контрактова площа, Північний провулок (означення після назви). У разі, якщо Вікіпедія має статті про декілька однойменних об'єктів, в дужках пишеться уточнення, в якому саме населеному пункті знаходиться згаданий об'єкт. В іншому разі таке уточнення необов'язкове.


Латинська, українська та іншомовні абетки[ред.ред. код]

Хоча технічних обмежень щодо використання іншомовних абеток у назвах статей Вікіпедії майже немає, слід використовувати українські назви статей, за деякими винятками (див. нижче). Також не рекомендоване застосування назв статей з ієрогліфічними алфавітами у зв'язку із тим, що відповідні символи можуть не відображатись.

Використання латинки в іншомовних назвах[ред.ред. код]

Оригінальні назви латинкою слід передавати у незмінному вигляді у таких випадках:

  • технічні скорочення та абревіатури: DVD, NTSC, PAL, MP3
  • латинські фрази і назви: Magnum opus, Pecunia non olet, in silico, in vitro, ad populum
  • міжнародні компанії і продукти: IBM, Google, Macintosh, Microsoft, BMW, Porsche, BASF, 3M, Motorola, Sony
    Винятки: якщо є офіційна кирилична назва компанії або продукту (слід орієнтуватись на документальні матеріали офіційних представництв компаній і виробників в Україні; також слід відрізняти представництва компаній від сумісних і дочірніх підприємств)
  • комп'ютерні терміни, назви та абревіатури: IP, Telnet, Wake-on-LAN, PHP, .ru, QuickTime, BASIC, Apache, Mac OS
    Винятки: терміни, які традиційно використовуються саме у кириличному написанні (наприклад, деякі мови програмування: Фортран, Пролог).
  • назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів (або відповідні абревіатури): Pink Floyd, Dr. Dre, AC/DC, ABBA, U2

Для статті з латинською назвою в разі наявності поширеного транскрибованого або перекладного варіанту написання слід створити ряд відповідних перенаправлень (наприклад, АББАABBA; БітлзThe Beatles).

Для біологічних таксонів, засвоєних біологічних понять, назв живих істот можна вживати найменування латинською мовою, якщо український відповідник відсутній (напр. Euteleostomi). В іншому разі слід ставити редирект з латинської на українську назву.

У статті з іншомовною назвою у першому рядку — після основної назви, в дужках — обов'язково повинні бути подані транскрипція і переклад українською мовою.

Назви газет, журналів[ред.ред. код]

Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия).
Некириличні назви - подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк Таймс).

Пояснення і уточнення назв[ред.ред. код]

Багатозначні терміни потребують уточнення із усвідомленням того, що одні назви вживаються частіше, інші — рідше. Це потрібно для правильного іменування статей.

Необхідно брати до уваги усю парадигму вживань слова, склад мови, загальнонауковий вжиток. Частота уживання відповідних термінів або словосполучень в інших галузях знань може бути іншою.

Приклад: поняття Характеристика або Поведінка частіше вживатимуться для людини ніж для техніки, тому при створенні назви статті та посиланнях на неї слід брати це до уваги і одразу розмежовувати поняття у назвах статей: Характеристика двигуна, Поведінка системи, Збурення (техніка) тощо).

Пояснення назв є настійливою рекомендацією для статей про фільми, музичні гурти тощо, якщо назва без пояснення не дає однозначної ідентифікації тематики статті, або є інші значення (так, Затока Доусона (фільм) скаже все що треба стосовно статті і, без сумніву, краща, аніж Затока Доусона). Назви статей, що стосуються фільмів в такому разі йдуть з позначкою ххх (фільм), що стосуються музичних гуртів — ххх (гурт) тощо, де ххх відповідна назва статті.

Перенаправлення назв[ред.ред. код]

Щодо переадресування див. Довідка:Переадресування.

Перенаправлення назв стосується того випадку, коли та ж стаття може існувати (чи існує) у просторі, але може відбуватися звертання як до тої, так і до іншої назви. Для застосування перенаправлення використовується запис

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[xxx]], де ххх — назва статті, на яку робиться перенаправлення.

Перенаправлення слід застосовувати для означення одного і того ж поняття (Русифікація, Зросійщення тощо, для латинської та української номенклатури флори і фауни), але не варто створювати для статей, де можливе порушення правопису. При цьому можливий виняток у вигляді Ґете ххх і Гете ххх, де Ґете ххх — правильна передача прізвища, а Гете — дотепер звична (читай — усталена) передача. В інших випадках перенаправлення можливе тимчасово, поки не буде узгоджено написань імен географічних об'єктів тощо.

Якщо ви працюєте із статтею і бачите, що вона вимагає направлення на інші значення чи багатозначності, використовуйте:

  • {{Disambig}} для багатозначностей загальної тематики
  • {{DisambigG}} для геопунктів
  • {{Otheruses}} (інші значення).

Приклад: стаття Одеса повинна мати шаблон Otheruses, який вказуватиме, що є ще й інші Одеси, але головною в такому разі вважатиметься українська Одеса.

Узгодження імен зі списками та посиланнями у Вікіпедії[ред.ред. код]

Оскільки Вікіпедія уже містить чималий обсяг статей та посилань на статті, яких ще немає. Перевірити і узгодити написання імен можна:

Можна перевірити наявність посилання даної статті у некатегоризованих сторінках, у Спеціальна:Prefixindex — відображає усі статті будь-якого з посторів імен (див. вище), що починаються на певну букву, а Спеціальна:Wantedpages показує іменування статей. Дана сторінка може бути корисною для формування перенаправлень на статті, що вже є, але іменуються по іншому.

Слід також звернути увагу на Категорія:Багатозначні терміни де зібрані властиві назви багатозначним статтям і на конкретні (не багатозначні!) слід робити посилання.

Див. також[ред.ред. код]