Марк Кліфтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Ірвін Кліфтон
Mark Irwin Clifton
Народився 1906[1][2][…]
Філадельфія, Пенсільванія, США[4]
Помер 1963[1][2][…]
Країна  США
Діяльність письменник
Мова творів англійська
Роки активності 1952 - 1963
Напрямок наукова фантастика
Magnum opus Їм би мати рацію (англ. They'd Rather Be Right)
Премії Премія Г'юго, премія Кордвайнера Сміта[5]

Марк Кліфтон (англ. Mark Clifton 1906, Філадельфія, Пенсільванія — листопад 1963) американський письменник фантаст, переможець (в співавторстві) другої премії Г'юго в категорії «найкращий роман». Почав видаватись в 1952 році, першою роботою було оповідання «Що я накоїв?» (англ. What Have I Done?), яке стало доволі популярним.

Біографія[ред. | ред. код]

Марк Кліфтон народився в 1906 році. Він не знав своїх батьків і ріс в дитячому будинку в Арканзасі. Він закінчив університет з дипломом педагога, і почав працювати психологом. Здебільшого він проводив співбесіди для прийому на роботу, за все своє життя він провів співбесіди з більш ніж 200,000 людьми. Цей досвід показав Кліфтону, як багато ілюзій люди вигадують про себе, але також на що люди насправді здатні.[6]

Творча діяльність[ред. | ред. код]

В 1952 році він починає писати наукову фантастику, загалом за своє життя він написав три романи і більше двадцяти повістей і оповідань. Приблизно третину своїх творів він писав в співавторстві з Френком Райлі чи Алексом Апостолідесом. Основне визнання Кліфтону принесли дві серії творів: «Боссі» (англ. Bossy), про однойменного суперкомп'ютера з штучним інтелектом, а також серія комічних творів про міжпланетного психолога Ральфа Кенеді. До першої серії відноситься найвідоміша його робота (в співавторстві з Френком Райлі) «Їм би мати рацію» (англ. They'd Rather Be Right), яка отримала премію Г'юго в 1955 році. Проте отримання цим твором премії було досить контроверсійним, і Дейвід Ленгфорд в своєму списку найгірших науково-фантастичних творів назвав цей твір «найгіршим романом, що нагороджувався премією Г'юго».[7]

Загалом Марк Кліфтон не був надто популярним автором (також він написав менше ніж більшість фантастів того часу), і після смерті про нього швидко забули. Але в 2010 році він отримав премію повторного відкриття Кордвайнера Сміта за несправедливе забуття. Баррі Молзберґ[de] писав в книзі «The Science Fiction of Mark Clifton»: «Кліфтон був інноватором в 1950-тих роках, і настільки гарним інноватором, що його ідеї стали стандартом серед фантастів. Він використовував звичайні фантастичні теми — іншопланетне вторгнення, поширення технологій, повстання проти політичної технократії і колонізація всесвіту — проте на відміну від попередників, він наповнював їх витонченим психологічним аналізом.»[8] Також в своєму романі «Вісім ключів до Едему» (англ. Eight Keys to Eden) він назвав доволі популярну в фантастиці професію — астронавігатор.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Цикли і серії[ред. | ред. код]

  • Цикл творів про суперкомп'ютер з телепатичними здібностями і штучним інтелектом — «Боссі» (англ. Bossy)
  • Цикл творів про Ральфа Кенеді (англ. Hilarious Misadventures of Ralph Kennedy)
    • 1953 — повість What Thin Partitions у співавторстві з Алексом Апостолідесом.
    • 1955 — повість Sense from Thought Divide.
    • 1957 — повість How Allied.
    • 1958 — повість Remembrance and Reflection.
    • 1962 — повість Pawn of the Black Fleet.
    • 1962 — роман Коли вони з'явились з космосу (англ. When They Come from Space)

Інші твори[ред. | ред. код]

  • 1952 — оповідання Що я накоїв? (англ. What Have I Done);
  • 1952 — оповідання The Conqueror;
  • 1952 — повість Star, Bright;
  • 1953 — оповідання Bow Down to Them;
  • 1953 — оповідання Civilized, в співавторстві з Алексом Апостолідесом;
  • 1953 — оповідання Progress Report, у співавторстві з Алексом Апостолідесом;
  • 1953 — оповідання Reward for Valor;
  • 1953 — оповідання Solution Delayed, у співавторстві з Алексом Апостолідесом;
  • 1953 — оповідання The Kenzie Report;
  • 1955 — повість A Woman's Place;
  • 1956 — повість Clerical Error;
  • 1958 — оповідання Do Unto Others;
  • 1959 — повість What Now, Little Man?;
  • 1960 — роман Вісім ключів до Едему (англ. Eight Keys to Eden);
  • 1962 — оповідання Hang Head, Vandal!;

Джерела[ред. | ред. код]

The Science Fiction of Mark Clifton, Southern Illinois University Press, ed. Barry N. Malzberg and Martin H. Greenberg.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #105159751 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Hart M. S. Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
  3. ↑ а б Swartz A. Open Library — 2007.
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ http://www.cordwainer-smith.com/2010-mark-clifton.htm 2010 Mark Clifton Cordwainer Smith Rediscovery Award
  6. ↑ https://www.fantasticfiction.com/c/mark-clifton/ [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] Mark Clifton, FantasticFiction
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 28 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Clifton was an innovator in the early 1950s and such an impressive innovator that his approach has become standard among science fiction writers. He used the common themes of science fiction — alien invasion, expanding technology, revolution against political theocracy, and space colonization — but unlike any writer before him, he imposed upon these standard themes the full range of sophisticated psychological insight
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Кліфтон&oldid=36359440