Марк Стаал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канада Марк Стаал
Народився 13 січня 1987(1987-01-13) (37 років)
Тандер-Бей, Канада
Зріст 193 см
Вага 97 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Клуб НХЛ «Нью-Йорк Рейнджерс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 12-й загальний, 2005
«Нью-Йорк Рейнджерс»
Ігрова кар'єра 2005 — зараз
CMNS: Марк Стаал у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стаал.

Марк Стаал (англ. Marc Staal, нар. 13 січня 1987, Тандер-Бей) — канадський хокеїст, захисник клубу НХЛ «Нью-Йорк Рейнджерс». Гравець збірної команди Канади.

Брати: Джордан Стаал, Ерік Стаал.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Юніорська кар'єра[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2003 року виступами за клуб «Садбері Вулвс» (ОХЛ). Відіграв за «вовків» до 2007 року, був капітаном команди. 2005 року був обраний на драфті НХЛ під 12-м загальним номером командою «Нью-Йорк Рейнджерс». В останньому сезоні 2006/07 разом з ним грав і молодший брат Джордан.

7 травня 2007 року Хокейна ліга Онтаріо оголосила про нагородження Марка Трофеєм Макса Камінскі для найкращого захисника сезону. Хоча його команда поступилась в фінальній серії за Кубок Джона Росса Робертсона, Стаал став найціннішим гравцем плей-оф та отримав приз Вейн Гретцкі 99 еворд.

Нью-Йорк Рейнджерс[ред. | ред. код]

Марк під час розминки перед матчем проти «Нью-Йорк Айлендерс» на Медісон-сквер-гарден. 24 березня 2010 року.

4 жовтня 2007 року Стаал дебютував в НХЛ за «Нью-Йорк Рейнджерс», головний тренер команди Том Ренні в першому сезоні використовував його суто в захисті. Своє перше очко в НХЛ Марк набрав 1 листопада 2007 року в матчі проти «Вашингтон Кепіталс»; Кріс Друрі, відхилившись від кидка, дозволив Марку віддати результативну передачу. 14 листопада 2007 року Марк забив свій перший гол в матчі проти «Нью-Джерсі Девілс» в Пруденшл-центрі. Він забив кистьовим кидком з лівого кола вкидання, поклавши шайбу з відхиленням від поперечини над простягнутою рукавичкою Мартена Бродера.

Асистентами його першої шайби стали Скотт Гомес і Брендан Шенаген. У сезоні 2007/08 став одним з шістнадцяти новачків, обраних для участі в матчі Молодих зірок на матч усіх зірок 2008 року в Атланті, де забив одну шайбу і віддав одну передачу.[1] Стаал закінчив свій дебютний сезон з 2 голами і 8 передачами. Але що більш важливо, він зарекомендував себе як надійного захисника, набравши по системі плюс / мінус +2, і вийшовши разом з командою в плей-оф Кубка Стенлі.

У сезоні 2008-09 поліпшив свою результативність, набравши 15 очок, забивши 3 голи і віддавши 12 передач - встановивши рекорд кар'єри за цим показником. У 2009 році Стаал знову взяв участь в матчі Молодих зірок в рамках матчу всіх зірок 2009 у Монреалі, забивши два голи.[2] В кінці сезону тренерські перестановки привели до більш наступальною філософії гри, для виходу «Рейнджерс» в плей-оф. Більш оборонно налаштований Том Ренні був замінений на Джона Тортореллі, який закликав всіх своїх гравців до більш наступальною гри, в тому числі і Стаала. Як результат велика частина набраних очок Марка припала на кінець сезону - 6 з 15 очок за 21 матч припали після тренерської перестановки (9 очок за 61 гру при Ренні). «Нью-Йорк Рейнджерс» знову вийшов до плей-оф Кубка Стенлі, головним чином завдяки сильному фінішу в кінці регулярного сезону, але цього разу вони зазнали поразки в першому ж раунді серії проти «Вашингтон Кепіталс». У цій серії Стаал забив свою першу шайбу в плей-оф Кубка Стенлі.

У третьому сезоні Стаал почав відігравати велику роль в команді, його прогрес під керівництвом Джона Тортореллі продовжився. У перших чотирьох матчах нового сезону він набрав чотири очки (1 гол і 3 передачі). Незважаючи на те, що в цьому сезоні «Рейнджерс» не потрапив до плей-оф, Марк все ж зміг переписати свої рекорди результативності, забивши 8 голів, віддавши 19 передач і набравши +11 по системі плюс-мінус. 3 квітня 2010 року в матчі проти «Флорида Пантерс» Стаал врятував свою команду від поразки, забивши красиву шайбу від борта до борта воротареві «пантер» Скотту Клемменсену з передачі свого голкіпера Генріка Лундквіста. Потрапляння команди в плей-оф вирішувалось в останній ігровий день сезону, «рейнджери» поступились 1-2 по штрафним кидкам «Філадельфії Флайєрз», яка зайняла рятівне 8-е місце. Стаал в тому матчі провів 29 хвилин і 16 секунд з 65 хвилин загального часу матчу і закінчив з показником +1.

У 2010 році Марк вперше став обмежено вільним агентом. Хоча переговори між ним і генеральним менеджером «Нью-Йорк Рейнджерс» Гленом Сатером затягнулися.[3] 15 вересня 2010 року Марк все-таки підписав п'ятирічний контракт на суму $ 19.875 млн. з можливістю продовження клубом.[4] Після тренувального табору Джон Торторелла, визнавши лідерські якості Стаала, в жовтні 2010 року призначив його помічником капітана в віці 23 років.[5]

У сезоні 2010-11 Стаал вперше був обраний для участі у матчі всіх зірок НХЛ в місті Ралі, Північна Кароліна. Під час матчу він мав рідкісну можливість пограти в одній команді з братом Еріком.

22 лютого 2011 року в матчі проти «Кароліна Гаррікейнс» проти Стаала провів силовий прийом його брат Ерік. Марк дивився вниз, боровся за шайбу з гравцем «Гаррікейнс», коли Ерік під'їхав до нього і вдарив в плече брата, після чого Марк ще не скоро піднявся з льоду. Це був чистий силовий прийом і Марк відіграв до кінця сезону, а на тренувальному таборі 2011 року з'ясувалося, що у Марка присутні симптоми струсу мозку. Він не грав до 2 січня 2012 року, повернувшись на лід у матчі Зимової класики НХЛ 2012 проти «Філадельфії Флайєрз».

У п'ятому матчі плей-оф Кубка Стенлі 2012 в серії проти «Вашингтон Кепіталс» (3-2 в серії на користь «Рейнджерс»), Марку вдалося забити переможний гол в овертаймі вирішальної зустрічі.

У скороченому сезоні 2012-13 Марк в середньому набирав по 0,5 балів за гру. Проте, під час гри проти «Філадельфії Флайєрз» у Нью-Йорку 5 березня 2013 року, Стаал зазнав страшної травми очей. Через цю травму він вибув до кінця сезону і зіграв лише один матч в першому раунді плей-оф.[6]

Марк провів повний сезон 2013-14 років, 72 гри в регулярному сезоні та ще 20 у плей-оф, «Рейнджерс» вперше за 20 років досягти фіналу Кубка Стенлі. Він став третім з братів Стаал, що грали в фіналі Кубка Стенлі, старший брат Ерік виграв у 2006 році разом з «Кароліна Гаррікейнс», молодший брат Джордан разом з «Піттсбург Пінгвінс» грав двічі в 2008 і 2009 роках, останній фінал був переможним для «пінгвінів».[7]

У наступному сезоні «рейнджери» вийшли до півфіналу Кубка Стенлі, а Марк відіграв повний сезон, як в регулярному чемпіонаті так і в плей-оф.

У двох останніх сезонах, як команда так і Стаал дещо погіршили свої показники.

Збірні[ред. | ред. код]

Спортивні медалі
Представник Канада Канада
Хокей із шайбою
Молодіжний чемпіонат світу
Золото Швеція 2007
Золото Канада 2006

Був гравцем молодіжної збірної Канади, у складі якої брав участь у 23 іграх, а також став двічі чемпіоном світу.

У складі національної збірної Канади, провів 7 ігор на чемпіонаті світу 2010 року.

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2003–04 «Садбері Вулвс» ОХЛ 61 1 13 14 34 7 1 2 3 2
2004–05 «Садбері Вулвс» ОХЛ 65 6 20 26 53 12 0 4 4 15
2005–06 «Садбері Вулвс» ОХЛ 57 11 38 49 60 10 0 8 8 8
2005–06 «Гартфорд Вулф-Пек» АХЛ — — — — — 12 0 2 2 8
2006–07 «Садбері Вулвс» ОХЛ 53 5 29 34 68 21 5 15 20 22
2007–08 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 80 2 8 10 42 10 1 2 3 8
2008–09 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 82 3 12 15 64 7 1 0 1 0
2009–10 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 82 8 19 27 44 — — — — —
2010–11 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 77 7 22 29 50 5 0 1 1 0
2011–12 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 46 2 3 5 16 20 3 3 6 12
2012–13 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 21 2 9 11 14 1 0 0 0 0
2013–14 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 72 3 11 14 24 25 1 4 5 6
2014–15 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 80 5 15 20 42 19 0 1 1 10
2015–16 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 77 2 13 15 36 5 0 2 2 4
2016–17 «Нью-Йорк Рейнджерс» НХЛ 72 3 7 10 34 12 0 0 0 2
Усього в НХЛ 689 37 119 156 366 104 6 13 19 42

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2004 Канада Онтаріо КВ17 1 6 0 1 1 2
2005 Канада ІГ18 1 5 0 0 0 2
2006 Канада МЧС 1 6 0 1 1 4
2007 Канада МЧС 1 6 0 0 0 4
2010 Канада ЧС 7-е 7 0 1 1 2
Молодіжна збірна 23 0 2 2 12
Національна збірна 7 0 1 1 2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rangers Show Off Their Skills; Dubinsky YoungStars MVP. newyorkrangers.com. 26 січня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2008. Процитовано 16 лютого 2008.
  2. ↑ NHL YoungStars Game Historical Summaries - 2009. nhl.com. 24 січня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2011.
  3. ↑ Lots of chatter, but no Staal deal yet. nydailynews.com. 09-08-2010. Архів оригіналу за 12 вересня 2010. Процитовано 01-31-2011.
  4. ↑ John Tortorella says Marc Staal is important pice of present, and future, for New York Rangers. nydailynews.com. 09-17-2010. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 01-31-2011.
  5. ↑ Rangers give A to Staal. nypost.com. 10-20-2010. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 01-31-2011.
  6. ↑ Marc Staal out for Game 5 vs. Caps. espn.com. 10 травня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 23 лютого 2015.
  7. ↑ Marc Staal’s missing piece for brothers to set record. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]


Хокеїст Це незавершена стаття про хокеїста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Стаал&oldid=36359727