Мартенівська піч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартенівська піч на Криворізькому металургійному заводі.
Мартенівська піч Сіменса у розрізі, 1895 рік. Manuel de la métallurgie du Fer, Tome 2, par Adolf Ledebur, p. 547.

Мартéнівська піч або марте́н — полуменева металургійна піч для переробки чавуну та металобрухту в сталь необхідного складу та якості. Уперше збудована французьким інженером та металургом П'єром Мартеном у 1864 році.

Автоматизована мартенівська піч

[ред. | ред. код]

Автоматизована мартенівська піч — мартенівська піч, що її тепловим процесом керують автоматичні прилади і пристрої. Автоматизація мартенівських печей забезпечує безперервне підтримування всіх параметрів теплового режиму і автоматичну зміну його під час плавлення сталі. До регульованих параметрів теплового процесу належать:

  • витрати палива,
  • вентиляторного повітря,
  • стисненого повітря або кисню,
  • тривалість часу між перекиданням регенераторів,
  • тиск у плавильному об'ємі печі,
  • інколи температура нагріву насадки регенераторів.

Звичайна схема регулювання включає автоматизацію вимірювання параметра, реєстрацію його значення, порівняння цього значення з заданою величиною, діяння регулятора через виконавчий механізм на орган, що регулює величину параметра. Технологічний режим печі автоматично змінюється за допомогою схеми автоматичного керування. Розроблені схеми керування тепловим процесом мартенівської плавки з допомогою керуючого лічильного пристрою (КЛП), який здійснює обчислення і визначає величини всіх параметрів, що забезпечують найвигідніший режим печі. Одержані дані у вигляді команд керування надходять як завдання на окремі регулятори або діють безпосередньо на органи регулювання. Всі прилади, що показують та реєструють величини параметрів теплового режиму і керують їх зміною, містяться на щиті керування.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Толковый металлургический словарь. Основные термины. — М.: Русский язык, 1989. — 446 с. — ISBN 5-200-00797-6 (рос.)
  3. Технология конструкционных материалов. — М.: Машиностроение, 1985. — 448 с. (рос.)
  4. В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.