Марцеліюс Мартінайтіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марцеліюс Мартінайтіс
Народився 1 квітня 1936(1936-04-01)[1][2]
Расейняйський район, Литва
Помер 5 квітня 2013(2013-04-05)[1][2] (77 років)
Вільнюс, Литва
Поховання Цвинтар Антакалніса
Країна  СРСР
 Литва
Діяльність політик, поет, викладач університету, письменник, журналіст
Alma mater Вільнюський університет
Заклад Вільнюський університет
Мова творів литовська
Нагороди

Марцеліюс Мартінайтіс (лит. Marcelijus Teodoras Martinaitis; нар. 1 квітня 1936, Пасербентіс — пом. 5 квітня 2013, Вільнюс[3]) — литовський поет, есеїст, перекладач, журналіст, драматург лялькових театрів.

Один із керівників визвольного руху «Саюдіс».

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Каунасі та Вільнюсі. За освітою — литовський філолог. Працював у газетах та журналах. З 1980 — викладач фольклору у Вільнюському університеті.

Наприкінці 1980-тих влився у визвольних литовський рух, став одним з керівників організації «Саюдіс» (Рух). 1989 ще був обраний народним депутатом СССР. Очолював Комітет національних премій з літератури. Голова Ради національного радіо та телебачення Литви.

Літературна робота[ред. | ред. код]

Літературний дебют відбувся 1955. Починаючи з 1960-тих опублікував велику кількість есеїв, видав більше десяти поетичних збірок, п'єси для лялькових театрів.

Загальнолитовську славу мають так звані «Балади Кукутіса», які виконувалися популярним співаком Вітаутасом Кярнаґісом. Через уявне спілкування із «жмудином Кукутісом» Мартійнайтіс заново інтерпретує національну історію Литви, висловлює в поетичній формі думки, які не могли бути оприлюднені в умовах совєцької окупації (наприклад вірш «Ніч у жмудина Кукутіса»). Віршам Мартійнайтіса притаманна тонка інтелектуальна іронія, огранений фольклорний гумор.

Твори Мартійнайтіса перекладали українською Дмитро Чередниченко[4], Дмитро Павличко, Іван Драч, Світлана Жолоб, Володимир Затуливітер, Павло Мовчан, Микола Рябчук, Василь Герасим'юк, Олексій Довгий, Анатолій Непокупний.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Balandžio sniegas: eilėraščiai. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, «Квітневий сніг» 1962
  • Debesų laiptais: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1966
  • Saulės grąža: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1969
  • Akių tamsoj, širdies šviesoj: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1974
  • Kukučio baladės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1977
Kukučio baladės: eilėraščiai. 2-asis papildytas leidimas. Vilnius: Vaga, 1985
Kukučio baladės: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1986. 155 pp. 3-iasis leidimas.
  • Poezija ir žodis. Vilnius: Vaga, 1977
  • Tie patys žodžiai: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1980
  • Vainikas: rinktinė. Vilnius: Vaga, 1981
  • Toli nuo rugių: eilėraščiai. Vilnius: Vaga, 1982
  • Atmintys: lyrika. Vilnius: Vaga, 1986
Atmintys: lyrika. 2-asis leidimas. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1995
  • Amžinas tiltas: eilėraščiai. Vilnius: Vyturys, 1987
  • Gailile raso: poezija. Vilnius: Vaga, 1990
  • Papirusai iš mirusiųjų lapų: publicistika. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1992
  • Atrakinta: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1996
  • Prilenktas prie savo gyvenimo: esė. Vilnius: Vyturys, 1998
  • Sugrįžimas: eilėraščių rinktinė. Vilnius: Tyto alba, 1998
  • Laiškai Sabos karalienei: esė. Vilnius: Tyto alba, 2002. 333 pp.
  • Lietuviškos utopijos: tekstai. Vilnius: Tyto alba, 2003. 210 pp.
  • Pareisiu su paukščiais: eilėraščiai. Vilnius: Tyto alba, 2002. 153 pp.
  • Tolstantis: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2002. 63 pp
  • K. B. įtariamas: eilėraščiai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2004

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123282098 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Помер Марцеліюс Мартінайтіс. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2013.
  4. Мартінайтіс М. І.У світлі серця : Поезії / Перекл. з литовської. Упоряд. Д. С. Чередниченко. Автор вступ. статті П. М. Мовчан. — К. : Молодь, 1985. — 160 с.

Джерела[ред. | ред. код]