Медвеж'єгорська операція
| Медвеж'єгорська операція | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Четверта радянсько-фінська війна | |||||||
 | |||||||
| 62°55′00″ пн. ш. 34°27′00″ сх. д. / 62.916666666667° пн. ш. 34.45° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР
|
 Фінляндія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Трофименко С. Г. Вещезерський Г. О.
|
Ерік Гейнрікс
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| Масельська ОГр Медвеж'єгорська ОГр
|
Карельська армія
| ||||||
Медвеж'єгорська операція (рос. Медвежьегорская наступательная операция) — наступальна операція радянських військ двох оперативних груп Карельського фронту на північному фланзі німецько-радянської війни. Тривала з 3 до 10 січня 1942 року. Метою операції визначалося розгром угруповання фінської Карельської армії на Медвеж'єгорському напрямку в Карелії з метою зняття загрози стратегічно важливій Кіровській залізниці.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Карта Медвеж'єгорської операції |
Наприкінці грудня 1941 року на фоні стратегічного зимового наступу Червоної армії на німецько-радянському фронті Ставка доручила командуванню Карельського фронту підготувати операцію по розгрому військ фінської Карельської армії на Медвеж'єгорському напрямку в Карелії з метою зняття загрози Кіровській залізниці. Часу на підготовку до операції було виділено обмаль, значного поповнення для її проведення не виділялося, до того ж відчувався гострий брак боєприпасів. На запланованій ділянці наступу фінські війська мали перевагу в особовому складі і у вогневих засобах, до того ж фіни якісно перевершували радянські війська з досвіду ведення боїв у зимових умовах у лісовій місцевості.
Командування Карельського фронту для виконання завдань операції виділило сили Масельської (186-та, 289-та, 367-ма стрілецькі дивізії і 61-ша і 65-та морські стрілецькі бригади) та Медвеж'єгорської оперативних груп (71-ша, 313-та стрілецькі дивізії і 1-ша лижна бригада у складі восьми батальйонів).
3 січня 1942 року частини Масельської оперативної групи після короткої артилерійської підготовки перейшли в наступ, а частини Медвеж'єгорської оперативної групи почали розвідку боєм. Фінське командування негайно відреагувало на наступ, що розпочався, до району прориву радянських військ негайно організували підтягування резервів та провели потужні контратаки. Наступ радянських військ ускладнювала шаблонна організація їхніх дій — часті, але погано підготовлені атаки на одних і тих самих напрямках. Фіни успішно оборонялися, використовуючи множинні заздалегідь підготовлені ключові позиції, потайливі обходи і флангові удари. Червона армія, що намагалася прорвати фінську оборону, несла значних втрат. Запеклі запеклі бої тривали по 10 січня. Радянські війська просунулися на захід від 2 до 5 кілометрів і поліпшили свої позиції. З підходом резервів противника співвідношення сил ще більше змінилося на його користь.
У цих умовах командувач Карельським фронтом генерал Фролов В. О. звернувся у Ставку Верховного Головнокомандування з проханням припинити наступ і 11 січня отримав такий дозвіл[1].
- 3-тя піхотна дивізія (Фінляндія)
- 36-те командування особливого призначення
- Бої за Вуосалмі
- Десант на Лункулансаарі та Мантінсаарі
- Бій при Іломантсі
- ↑ Карельский фронт и советская Карелия в годы Великой Отечественной войны: сборник статей международной научно-практической конференции. — Петрозаводск: Издательство ПетрГУ, 2015. — 194 с. — ISBN 978-5-8021-2463-5. — С.19-20.
- Широкорад А. Б. Северные войны России. Карельский фронт (зима 1942 года — лето 1944 года) [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.] — М.: ACT; Минск: Харвест, 2001. — 848 с. — (Военно-историческая библиотека).
- Карелия: энциклопедия: [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.] в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2009. — Т. 2: К — П. — С. 202. — 464 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-8430-0125-4.
- Карельский фронт в Великую Отечественную войну [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]
- 03.01.42 — начало Медвежьегорской наступательной операции [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]