Медвянчик фойський
Медвянчик фойський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Melipotes carolae Beehler, Prawiradilaga, De Fretes & Kemp, 2007[2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Медвя́нчик фойський[3] (Melipotes carolae) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[4]. Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 22 см, вага 57,5 г. Забарвлення переважно чорне, навколо очей великі плями голої оранжевої шкіри. Частина цієї шкіри звисає у вигляді невеликого м'ясистого виступу. Підборіддя і верхня частина горла темно-сірі, нижня частина тіла темно-сіра. Махові пера темно-коричнево-сірі. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.
Фойські медвянчики є ендеміками гір Фоя[en] в провінції Папуа на заході Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах та в садах. В цих лісах переважають дерева родів Dacrydium, Dacrycarpus, Nothofagus і Lithocarpus Фойські медвянчики зустрічаються на висоті понад 1150 м над рівнем моря.
Фойські медвянчики були відкриті 21 листопада 2005 року під час експедиції. Голотип був знайдений у болоті на висоті 1650 м над рівнем моря. Крім голотипу, було зібрано ще 4 зразки. Вид був описаний в 2007 році. Над описом виду працювала міжнародна команда з 11 науковців під керівництвом американського орнітолога Брюса Білера, віце-предидента Melanesia Conservation International. Видову назву carolae фойський медвянчик отримав на честь дружини Брюса Білера Керол. Фойський медвянчик став першим новим видом птахів, знайденим на Новій Гвінеї з 1939 року.
- ↑ BirdLife International (2016). Melipotes carolae. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ Beehler, B.; Prawiradilaga, D.; de Fretes, Y.; Kemp, N. (2007). A new species of smoky honeyeater (Meliphagidae: Melipotes) from western New Guinea (PDF). The Auk. 124 (3): 1000—1009. doi:10.1642/0004-8038(2007)124[1000:ANSOSH]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- National Geographic article [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- BBC News [Архівовано 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |