Меліссанті
| Меліссанті | |
|---|---|
| грец. Μελισσάνθη грец. Ήβη Κούγια-Σκανδαλάκη | |
| Народилася | 7 квітня 1907 |
| Померла | 9 листопада 1991 (84 роки) |
| Країна |  Греція |
| Діяльність | поетеса, журналістка, письменниця, вчителька |
| Знання мов | новогрецька |
| Нагороди | |
Мелісса́нті (грец. Μελισσάνθη, псевдонім Єва Кугія-Скандалакі / грец. Ήβη Κούγια - Σκανδαλάκη; *8 квітня 1910[1], Афіни — 9 листопада 1991) — грецька педагогиня, журналістка, письменниця і перекладачка[2]. Її ім’я подеколи фігурує як Іві або Гебе, а прізвище — як Koúyia або Koughia.
Народилася Євою Кугією в Афінах і вивчала музику, малювання, балет та класичний танець.
У період з 1923-24 років перебувала в швейцарському санаторії, лікуючись від сухот [1].
Вивчала французьку, німецьку та англійську мови в інститутах Афін[3]. Потому викладала французьку мову в афінських середніх школах. Паралельно дописувала критичні нариси до газет та літературних часописів.
У 1932 році вийшла заміж за Янніса Скандалакіса (грец. Ιωάννη Σκανδαλάκη).
Померла в 1991 році, хоча деякі джерела і стверджують, що в 1990 році[3].
Перша поетична збірка Меліссанті Phōnes entomou («Голоси комах») була видана в 1930 році. Вона продовжувала друкуватись, і загалом вийшло десять поетичних збірок. Збірка її поезій Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») була опублікована аж у 1976 році.
Також написала дитячу п’єсу O mikros adhelfos («Маленький брат»), яка отримала премію Сікіарідіо.
Рання поезія Меліссанті черпає своє натхнення з релігійних тем; пізніші твори зазнали впливу концепцій екзистенціалізму[3].
- Вибрана бібліографія[1]
- Phōnes entomou («Голоси комах») (1930)
- Profiteies («Пророцтва») (1931, 1940)
- O gyrismos tou asotou («Повернення блудного») (1935)
- Lyriki Exomologisi («Ліричні сповіді») (1945)
- Anthropino Schima («Людська подоба») (1961)
- To fragma tis Siopis («Бар'єр тиші») (1965)
- Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») (1976)
Крім того, перекладала твори іноземних поетів, зокрема Роберта Фроста, Емілі Дікінсон [1] та Райнера Марія Рільке грецькою[3].
- Премія Афінської Академії (1936) за O gyrismos tou asotou
- Почесна відзнака Паламас (1945) за Exomologisi [4]
- Державна премія за поезію (1965)
- Золотий хрест Ордена «За заслуги» (1965)[1]
- О. Д. Пономарів. Меліссанті [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Меліссанті // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 143.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ а б в г д Wilson, Katharina M (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers. Т. Volume 1. с. 815—16. ISBN 0824085477. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Women in World History: A Biographical Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
- ↑ а б в г Merry, Bruce (2004). Encyclopedia of Modern Greek Literature. с. 269. ISBN 0313308136. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Parker, Alan; Willhardt, Mark (2005). Who's Who in Twentieth Century World Poetry. с. 216. ISBN 1134713762. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.