Мелітта Шмідеберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мелітта Шмідеберґ
Народилася19 січня 1904(1904-01-19)[1]
Ружомберок, Жилінський край
Померла10 лютого 1983(1983-02-10)[1] (79 років)
Лондон, Велика Британія
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьлікарка-психіатриня, психоаналітикиня
Знання мовнімецька
МатиМелані Кляйн
У шлюбі зВальтер Шмідеберґd

Мелітта Рене Шмідеберґ-Кляйн (уроджена Кляйн; 17 січня 1904 — 10 лютого 1983) — британсько-американська лікарка, психіатриня і психоаналітикиня єврейського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Мелітта народилася в Ружомбероку, Австро-Угорщина (нині Словаччина) в єврейській родині, була єдиною донькою та старшою дитиною Артура Кляйна та психоаналітикині Мелані Кляйн (уроджена Райзес). У неї був брат Ганс, який народився в 1907 році. Перед першою світовою війною родина переїхала до Будапешта. Після війни її батько переїхав до Швеції, а Мелітта та її мати повернулися в Ружомберок, де в 1921 році Мелітта закінчила середню школу.[2] Згодом вона переїхала до Берліна, щоб стажуватися в Берлінському психоаналітичному інституті, де познайомилася з австрійським психоаналітиком Вальтером Шмідеберґом, другом Фрейда, за якого вийшла заміж у 1924 році.[2][3]

У 1927 році Шмідеберґ отримала ступінь доктора медицини в Університеті Фрідріха Вільгельма в Берліні. Того ж року її мати переїхала до Лондона. Через п'ять років, у відповідь на зростання антисемітизму в Німеччині, Мелітта та її чоловік приєдналися до неї в Лондоні, де вона стала громадянкою Великої Британії.[2]

У 1945 році вона переїхала до Нью-Йорка і допомогла заснувати Асоціацію психіатричного лікування правопорушників у Нью-Йорку.[2] У 1959 році, коли вона жила за адресою 444 Central Park West, Мелітта стала громадянкою США.[4]

Після смерті матері в 1960 році вона повернулася до Лондона, де й померла в 1983 році.[2][5]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У Лондоні вона приєдналася до Британського психоаналітичного товариства як асоційований член. Після подальшого аналізу з Едвардом Ґловером[6] вона стала стороною його в їхній голосній суперечці з її власною матір'ю[7], а в 1944 роціе пішла з Товариства[8], щоб зосередитися на своїй роботі з підлітковою злочинністю.[3] Іноді її сприймають як надзвичайний приклад озлобленості, яку можна прищепити аналітичному батькові.[9]

Вона була редакторкою-засновницею Міжнародного журналу терапії злочинців та порівняльної кримінології (International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology).[10]

Публікації

[ред. | ред. код]

Ранні статті

[ред. | ред. код]

У 1930-х роках Шмідеберґ опублікувала серію статей у Міжнародному журналі психоаналізу, присвячених різноманітним темам: від асоціальної дитини до інтелектуальних обмежень.[11]

Дослідження реакції на бомбардування

[ред. | ред. код]

Під час бомбардувань Шмідеберґ опублікувала низку спостережень про реакцію на повітряні нальоти в Лондоні, відзначаючи зростання місцевого характеру, споживання алкоголю та (особливо у жінок) сексуального бажання.[12]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Children in Need. Allen and Unwin. 1948.
  • Short Analytic Therapy. Child Care Pub. 1950.
  • Schmideberg, Melitta (1955). Principles of Treating Borderline Cases.
  • Schmideberg, Melitta (1956). Multiple Origins and Functions of Guilt.
  • My Experience of Psychotherapy. American Psychological Association. 1974.
  • Probation and allied services: criminology in action - Volume 1. International Journal of Offender Therapy. 1971. with Gerhard O. W. Mueller, Irving Barnett.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д Schmideberg-Klein, Melitta (1904-1983). International Dictionary of Psychoanalysis (англ.). Процитовано 15 серпня 2018.
  3. ↑ а б M. Shapira, The War Inside (2013) p. 148
  4. ↑ New York, Index to Petitions for Naturalization filed in New York City, 1792—1989
  5. ↑ Edward Bibring; Sanford Gifford (2005). Edward Bibring Photographs the Psychoanalysts of His Time: 1932 - 1938. Taylor & Francis. с. 203. ISBN 9783898064958.
  6. ↑ M. Shapira, The War Inside (2013) p. 57
  7. ↑ P. Gay, Freud (1989) p. 466
  8. ↑ Pearl King; Riccardo Steine. The Freud-Klein Controversies 1941-45. с. 17.
  9. ↑ J. Pearson, Analyst of the Imagination (2004) p. 49
  10. ↑ Editorial Board. Sage Publishing. 28 жовтня 2015. Процитовано 24 вересня 2017.
  11. ↑ Otto Fenichel, The Psychoanalytic Theory of Neurosis (1946) p. 652
  12. ↑ J. Gardiner, The Blitz (2011) p. 182-4

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мелітта_Шмідеберґ