Мерл багатобарвний
| Мерл багатобарвний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Багатобарвний мерл (озеро Найваша, Кенія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lamprotornis superbus Rüppell, 1845 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Spreo superbus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мерл багатобарвний[2] (Lamprotornis superbus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18-19 см. Голова чорна, шия, плечі і верхня частина тіла синьо-зелені, шия з боків, горло і груди сині. Верхня частина тіла, горло і груди мають характерний райдужний металевий відблиск. Покривні пера крил мають чорні кінчики, що формує на крилах два ряди чорних плямок. Решта нижньої частини тіла рудувато-коричневі. відділена від верхньої частини грудей білою смугою. Нижні покривні пера крил, гузка і нижні покривні пера хвоста білі. Очі білуваті, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, біла смуга на грудях у них відсутня, очі карі. Загалом багатобарвні мерли схожі на кенійських мерлів, однак відрізняються від них світлими очима і білою смугою на грудях.
Вокалізація — довгі, гучні трелі, цвірінькання і різкі крики. Птахи можуть імітувати деякі почуті звуки.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Багатобарвні мерли мешкають в Ефіопії, Південному Судані, Сомалі, Уганді, Кенії і Танзанії. Вони живуть в сухих саванах, акацієвих рідколіссях і чагарникових заростях, в заростях на берегах водойм, на полях і в садах. Зустрічаються зграйками, на висоті до 2650 м над рівнем моря.
Багатобарвні мерли живляться переважно комахами, зокрема кониками, жуками, термітами, мурахами і мухами, яких шукають на землі, черв'яками та іншими безхребетними, а також насінням, плодами і ягодами. Сезон розмноження в Ефіопії у них триває з жовтня по лютий, в Сомалі з березня по червень. Гніздо кулеподібне, робиться з трави і гілок, розміщується в чагарниках, на деревах або в тріщинах серед скель. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 12 днів. Насиджують самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis superbus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 27 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
- Zimmerman, Dale A.; Turner, Donald A.; Pearson, David J. (1999). Birds of Kenya and Northern Tanzania, Field Guide Edition. Princeton University Press. с. 172—173, 514. ISBN 0-691-01022-6.
- Williams, J. (1980). Birds of East Africa. London: William Collins. с. 392. ISBN 0-00-219179-2.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |