Метт Монро
Метт Монро | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Terence Edward Parsons |
Псевдо | Matt Monro |
Народився | 1 грудня 1930 або 1 грудня 1932[1] Лондон, Велика Британія |
Помер | 7 лютого 1985[1] Лондон, Велика Британія ·рак печінки |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | співак, студійний музикант |
Alma mater | Elliott Schoold |
Знання мов | іспанська |
Роки активності | з 1956 |
Жанр | популярна музика |
Діти | Matt Monro Jnrd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0598448 |
Сайт | mattmonro.com |
Метт Монро (англ. Matt Monro; рід. 1 грудня 1930 — 7 лютого 1985) — британський співак[2], виконавець балад, який був одним з найпопулярніших артистів на міжнародній музичній сцені протягом 1960-х та 1970-х років[3].
У 1964 році Монро представляв Велику Британію на «конкурсі пісні Євробачення». Він фінішував на 2 місці і це зробило його впізнаванішим і допомогло йому в кар'єрі. У тому десятилітті він став одним з найвідоміших виконавців тем до британським кінофільмів[4].
До початку своєї музичної кар'єри Монро працював водієм автобуса (за що пізніше отримав жартівливе прізвисько «співаючий водій»).
Перший прорив до музичної популярності стався в 1956 році, коли Монро став вокалістом оркестру Бі-Бі-Сі. Важливу роль у становленні його кар'єри зіграла джазова піаністка Вініфред Етвелл. Вона всіляко захищала молодого співака, придумала йому сценічний псевдонім — Метт Монро — і допомогла добитися контракту з відомою компанією звукозапису фірмою Decca Records.
У 1957 році вийшла платівка Blue and Sentimental, збірник відомих балад. (Ходить легенда, що Монро прийшов в студію з роботи, навіть не встигнувши переодягнутися, і так і записувався в куртці автобусного водія). Однак, попри схвальні відгуки музичних критиків, Метту ніяк не вдавалося виділитися із сонму молодих співаків того часу.
В 1959 році Монроз записав відому кантрі-пісню «Bound for Texas» для фільму Чарлі Чапліна The Chaplin Revue. Це поклало початок популярності Монро як «саундтрекового» співака. А в 1960 році Джордж Мартін шукав виконавця для пісеньки в стилі Сінатри, що відкривала б альбом Songs For Swinging Sellers. Пісенька призначалася в якості матеріалу для імітації, яку планував відомий комік Пітер Селлерс. Почувши Монро, Селлерс вирішив відмовитися від імітації і залишив все як є, однак замінив ім'я Монро на «Фред Флейндж», вкрай образливий для Монро факт. Проте, дружбу з Мартіном співак зберіг на все життя. Саме за сприяння Мартіна вийшов наступний сингл «Portrait of my love», який посів друге місце в англійських чартах і зробив, нарешті, Монро зіркою.
Далі були хіти My Kind Of Girl (1961), Softly As I Leave You «(1962)», а також знаменита пісня з бондівського фільму «З Росії з любов'ю». 1964 року Метт Монро представляв Велику Британію на конкурсі Євробачення з піснею «I Love the Little Things» і посів друге місце, поступившись першим 16-річній Джильйолі Чинкветті[5]. 1965 року він переспівав бітловську «Yesterday», а в 1966 виконав заголовну пісню (що отримала Оскар) у фільмі «Born Free».
Інші відомі саундтреки Монро включають в себе The Italian Job і Меморандум Квіллера. В середині 60-х Монро переїхав до Каліфорнії і деякий час працював з американськими аранжувальниками, проте потім повернувся в Англію і продовжував записуватися і гастролювати аж до смерті 7 лютого 1985 року[6] від раку печінки[7].
До 20-ї річниці від дня смерті Метта Монро Бі-Бі-Сі випустила документальний фільм, присвячений співаку, а в лютому 2007 року за сприяння дочки Монро Мішель вийшов збірник «From Matt with Love».
Рік | Альбом | Найвище місце |
---|---|---|
UK [8] | ||
1965 | I Have Dreamed | 20 |
1966 | This Is the Life! | 25 |
1967 | Invitation to the Movies | 30 |
1980 | Heartbreakers | 5 |
1982 | Matt Monro – The Very Best of Matt Monro | — |
2005 | The Ultimate | 7 |
2007 | From Matt with Love | 30 |
2010 | The Greatest | 28 |
Рік | Сингл | Місце в чарті | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
UK[8] | US | AC | AU | ||||||
1960 | Portrait of My Love | 3 | — | — | — | ||||
1961 | My Kind of Girl | 5 | 18 | 6 | 29 | ||||
Why Not Now? / Can This Be Love | 24 | 92 | — | 93 | |||||
Gonna Build a Mountain | 44 | — | — | — | |||||
1962 | Softly, as I Leave You / Is There Anything I Can Do | 10 | 116 | — | — | ||||
When Love Comes Along | 46 | — | — | — | |||||
My Love and Devotion | 29 | — | — | — | |||||
1963 | From Russia with Love | 20 | — | — | — | ||||
1964 | Walk Away | 4 | 23 | 5 | 6 | ||||
For Mama | 23 | 135 | — | — | |||||
1965 | Without You (I Cannot Live) | 37 | 101 | — | 73 | ||||
Yesterday | 8 | — | — | 98 | |||||
1966 | Born Free / Other People | — | 126 | 35 | 4 | ||||
Merci Cherie / Honey on the Vine | — | — | — | 74 | |||||
1967 | The Lady Smiles | — | — | 11 | — | ||||
What to Do | — | — | 22 | — | |||||
1968 | The Music Played | — | — | 15 | 25 | ||||
1970 | He Ain't Heavy, He's My Brother | — | — | — | 72 | ||||
1973 | And You Smiled | 28 | — | — | 100 | ||||
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #134599381 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Matt Monro — Biography (англ.). AllMusic. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ Bush, John. This Is Matt Monro. AllMusic. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ Matt Monro: Tragedy of the singing bus driver (англ.). 30 січня 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ O'Connor, John Kennedy. The Eurovision Song Contest – The Official History. Carlton Books, UK. 2007. ISBN 978-1-84442-994-3
- ↑ Porter, Hilary (18 серпня 2015). Son keeps 'man with the golden voice' music going. Southern Daily Echo. Southampton, UK. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ GRO Register of Deaths: FEB 1985 13 2160 KENSINGTON & CHELSEA – Matt Monro, DoB = 1 Dec 1930, (should be 31 Dec?)
- ↑ а б Official Charts Company - Matt Monro. Archive.is. 22 липня 2012. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- Офіційний сайт
- Метт Монро на сайті AllMusic
- Метт Монро на сайті BBC
- Статті
- Matt Monro: Tragedy of the singing bus driver — Express, 30 січня 2010 р.