Мечеть Баязида
| Мечеть Баязида тур. Bayezid Camii | |
|---|---|
 Мечеть Баязида, Стамбул. Туреччина ' (автор фото Uğur Başak ) | |
| 41°00′37″ пн. ш. 28°57′55″ сх. д. / 41.01028° пн. ш. 28.96528° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |
 Туреччина, Стамбул |
| Архітектор |
невідомий Хайреддін (Hayreddin) або Якуп Шах бін Султаншах |
| Засновник | Баязид II |
| Початок будівництва | 1500 |
| Кінець будівництва | 1506 |
| Будівельна система | граніт |
| Стиль | Класичний османський стиль |
| Належність | іслам |
| Адреса | район Фатіх |
| Епонім | Баязид II |
  Мечеть Баязида (Туреччина) | |
 | |
 Мечеть Баязида у Вікісховищі | |
Мечеть Баязида (тур. Bayezid Camii[1]) — найдавніша серед збережених османських мечетей Стамбулу[2]. Була споруджена на початку XVI століття за правління султана Баязида II. Особливий архітектурний стиль мечеті Баязида поєднує в собі стилі мечетей Бурси та більш пізніх мечетей османської доби.
Розташування[ред. | ред. код]
Розташовується мечеть в старій частині міста Стамбула на площі Баязит. Неподалік від мечеті знаходяться ворота Капали-Чарши і головні ворота Стамбульського університету.
Історія[ред. | ред. код]
Мечеть була збудована (автор невідомий) у 1506 році за наказом султана Баязида II (1481-1512), та названа на його честь. Згідно з написом на стелі мечеті, виконаною каліграфом Шейхом Хамдуллах, її будівництво тривало з 1500 по 1505 рік.
У 1509 мечеть постраждала від землетрусу, тоді частково був зруйнований головний купол. Реставрацію, якою керував архітектор Сінан розпочали тільки в 1573 році. Протягом століть кілька разів горіли окремі прибудови мечеті, які були відремонтовані. Над входом у двір мечеті є напис, що роботи по реконструкції мечеті проводилися і в 1767 році.
У книзі «Сад мечетей» («Хадикатул-Джевамі») зазначаться, що керівниками мечеттю, за призначенням султана були Умін-бея та Хасан халіфа[3].
Архітектура[ред. | ред. код]
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
За своєю гармонічністю та простотою архітектури нагадує мечеті Бурси. Її купол розташовується на чотирьох великих стовпах. Міхраб знаходиться в стороні зверненої до Мекки; над міхрабом вікна, які розташовані як і у мечеті Йені-Джамі у Стамбулі.
Внутрішній вигляд[ред. | ред. код]
До мечеті ведуть п'ять дверей. Головна з них єдина, яка розташована навпроти міхрабу й веде до двору (авлу). Дві інших, знаходяться на однакових відстанях від головної й ведуть до двох інших дворів, прилеглих до будівлі. Інші двері, зроблені з двох сторін центрального нефа, розміщуються біля нижніх стовпів.
При вході до головної двері, ліворуч й праворуч відкривається два крила і кожне має окремий вхід. Вони утворюють рід притвору з гостросводчатимі аркадами. Це дозволило архітектору у внутрішній перспективі відтворити різноманітність при квадратному плані (тільки у цій мечеті).
Кожна з двох аркад, які підтримують купол, розділені на дві менші аркади, які покояться на двох величезних колонах з червоного порфіру, діаметром 1 метр, з мармуровими капітелями. Є версія, що ці колони знаходились на форумі Тавра, де побудована мечеть[4]. Над двома аркадами, знаходиться подвійний ряд округлих вікон.
Купол[ред. | ред. код]
Вага купола збудованого на квадратній площі мечеті діаметром 16,78 м рівномірно розподілена між чотирма колонами. Основна структура стелі харима (святилище) складається з двох напівкуполів, які підтримують центральний купол. Купол мечеті обложений свинцем й прикрашений на вершині золотим алемом у вигляді полу місяця[3].
Мечеть була розширена пристроєними з обох сторін харима приміщеннями з чотирма куполами на кожному.
Інтер'єр[ред. | ред. код]
Вона найдавніша з мечетей, що збереглися від османських мечетей міста. Вважається, що її інтер'єр з центральним куполом та напівкуполоми зазнав впливу собору Святої Софії. Молитовний зал в мечеті розташовується під великим куполом — 17 м у діаметрі та двома напівкуполами. Біля головного куполу знаходяться декілька маленьких, які покривають решту будівлі, а по сторонах два мінарети (прикрашені цегляним орнаментом та плоскими гранями)[5]. Обидва мінарети розташовані один від одного на відстані більш ніж 100 метрів, та прикрашені червоними смугами, що надають будівлі особливого колориту[6]. Значна частина візерунків, що прикрашають відреставрований у 1954 році правий мінарет, збереглася до нашого часу[7].
Міхраб й платформа для муедзина оброблені різьбою по каменю. Імператорська мармурова трибуна знаходиться на колонах у правому куту міхрабу. Усередині мечеті традиційні білі стіни з кольоровим орнаментом.
На передній двір ведуть головні парадні ворота, які знаходяться прямо навпроти міхрабу. Ці ворота багато прикрашені сталактитовим розписом, різними орнаментами та написом[8].
Внутрішній двір мечеті[ред. | ред. код]
Перед мечеттю є двір оточений різнокольоровими мармуровими колонами та колонами з зеленого змійовика й червоного порфіру, які підтримують купола на арках. Над кожною колоною капітель зі сталактитами. В центрі облицьованого мармуром подвір'я мечеті, оточеного куполоподібною терасою розташовується шадирван (фонтан для омивань). Кипариси надають йому мальовничий вигляд[7]. На цій двір ведуть три входи, один з фасаду, два інших з боків.
З часу заснування мечеті на її подвір'ї оселилися голуби. Згідно з легендою, «Султан, засновник мечеті, купив пару голубів у бідної вдови і від них птахи і розвелись»[9].
Саме тому народна назва Мечеті Баязида — «Голубина», й голубів у дворі постійно багато. Правовірні годують їх зерном, з надією отримати зцілення або удачу в справах.
Архітектурний ансамбль[ред. | ред. код]
Ансамбль який складається з мечеті, медресе, хамаму (турецької лазні), караван-сараю, готелю й початкової школи, за припущеннями був побудований зодчим Хайреддінном, який точно встановив форму капітелей й відкрив новий шлях для османської архітектури[9]. Під час досліджень з'явились припущення, що автором ансамблю може бути Якупшах бін Султаншах[7]. Тепер[коли?] імарет й караван-сарай ансамблю віданні в розпорядження Державної бібліотеки, а медресе користується Музей турецького мистецтва каліграфії[7].
Бібліотека[ред. | ред. код]
Султан Баязид II при мечеті наказав створити бібліотеку, яка вважається найбільшою у Стамбулі. ЇЇ засновником був Шейх-Уль- Іслам Веліуддін-ефенді. У XX столітті будівлю бібліотеки реставрували. Зараз у ній зберігаються цінні рукописи, та книги, що надруковані турецькою мовою.
Тюрбе[ред. | ред. код]
В саду позаду мечеті знаходиться тюрбе султана Баязида II, який помер у 1512 році. Її побудували за правління султана Селіма I. У восьмикутній тюрбе (мавзолеї) з грубого каменю, позаду мечеті, поруч з тюрбе Султана Баязида похований Сельджук Хатун, а в третій тюрбе похований (1857 р.) візир Мустафа Решид Паша.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BEYAZIT II CAMİİ ve KÜLLİYESİ - TDV İslâm Ansiklopedisi. islamansiklopedisi.org.tr (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 червня 2020.
- ↑ Баязида мечеть. ВУЕ (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
- ↑ а б Ислам:Энциклопедия культуры и искусства. — М : Эксмо, 2010. — С. 462. — ISBN 978-5-699-41277-8. (рос.)
- ↑ Ислам:Энциклопедия культуры и искусства. — М : Эксмо, 2010. — С. 461. — ISBN 978-5-699-41277-8. (рос.)
- ↑ Всё о Турции / Ю.В. Белочкина, А.Н. Домановский, О.Б. кульчинский, И.А. Логвиненко. — Харьков : Фолио, 2018. — С. 236. — ISBN 978-966-03-7804-9. (рос.)
- ↑ Оригинальная Мечеть Баязида. http://traveling.ru. Процитовано 15 травня 2019 року.(рос.)
- ↑ а б в г Стамбул: путеводитель / И.Тимофеев. — М : Эксмо, 2011. — С. 96. — ISBN 978-5-699-49299-2. (рос.)
- ↑ Необычная мечеть – Баязид. https://turkeyforfriends.com. Процитовано 15 травня 2019 року.(рос.)
- ↑ а б Ислам:Энциклопедия культуры и искусства. — М : Эксмо, 2010. — С. 460. — ISBN 978-5-699-41277-8. (рос.)