Митрюк Наталія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Митрюк
Митрюк Наталія Іванівна
Загальна інформація
Національністьукраїнка
Громадянство Україна
 СРСР
Місце проживанняКиїв
Народження26 листопада 1959(1959-11-26) (64 роки)
Хуст
Зріст180 см
Вага72 кг
БатькоІван Юрійович
МатиНелла Михайлівна
Дітидонька Тетяна Карпенко
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортужіночий гандбол
Дисциплінаворотар
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
КлубСпартак (Київ)
КомандаГК Спартак (Київ), ŽRK Radnički Belgraded, ГК Спартак (Київ) і Handball Club Messanad
Нац. збірназбірна СРСР
ТренериІгор Турчин
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Жіночий гандбол
Представник СРСР СРСР
Бронза 1988 Сеул Команда
Чемпіонати світу
Золото 1982 Команда
Золото 1986 Команда
Чемпіонат України
Срібло 1998—1999 Команда
Чемпіонат США
Золото 2007 Команда
Чемпіонат Італії
Бронза 2002 Команда
Чемпіонат СРСР
Золото 1978, 1980, 1982—1988 Команда
Бронза 1989 Команда

Ната́лія Іва́нівна Митрю́к (26 листопада 1959, Хуст) — українська спортсменка, гандболістка, заслужений майстер спорту СРСР, бронзова призерка Олімпіади 1988, чемпіонка світу 1982 і 1986, п'ятиразова переможниця Кубка європейських чемпіонів (1983, 1985—1988). Виступала в національних чемпіонатах СРСР, Югославії, України, Італії, США.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 29 листопада 1959 року в Хусті. Навчалась у Хустській ЗОШ № 2, виступала за гандбольну команду школи. У складі збірної Хустського району стала чемпіонкою Закарпаття.

1975—1976 рр. — виступає за команду майстрів «Бактянка» Берегово.

У 1976 році переїхала в республіканський спортінтернат, переходить до клубу Спартак (Київ). Тренер — Ігор Турчин.

1977—1988 рр. — виступає за основу гандбольної команди «Спартак». 1978 р. — у складі збірної юніорської команди СРСР стала чемпіонкою світу й отримала звання «Майстер спорту міжнародного класу СРСР».

1979 року, в складі «Спартака» стала чемпіонкою колишнього Союзу РСР, володаркою Кубка європейських чемпіонів, чемпіонкою VII Спартакіади народів СРСР.

1982 та 1986 рр. — в складі жіночої збірної СРСР із гандболу стала дворазовою чемпіонкою світу.

В складі збірної СРСР на літніх Олімпійських ігор 1988 стала бронзовою призеркою. Зіграла чотири матчі як воротар.

Н. Митрюк у складі київського «Спартака» — триразова володарка Кубка європейських чемпіонів, турніру «Дружба», дворазова переможниця Спартакіади народів СРСР, дев'ятиразова чемпіонка колишнього Союзу (1978, 1980, 1982—1988), дворазова володарка Кубка СРСР та дворазова чемпіонка УРСР.

1989—1992 рр. — виступала за белградський клуб «Раднічкі». 1993—1997 рр. — повернулась до Києва в клуб «Спартак». Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка. Писала статті для «Спортивної газети». З 2003 працювала журналісткою газети «Новый свет» (Чикаго, США). Там же в 2007 р. грала за гандбольну команду команду «Чикаго-Інтер».

Після повернення в 2007 році до Києва працює заступником генерального директора медичної компанії «Юні-Мед».[2][3]

Титули

[ред. | ред. код]
  • Бронзова призерка Олімпіади 1988
  • Чемпіонка світу 1982 і 1986
  • П'ятиразова переможниця Кубка європейських чемпіонів (1983, 1985—1988)

Виступаючи в національних змаганнях різних країн стала володаркою наступних титулів:[1]

  • Дев'ятиразова чемпіонка СРСР (1978, 1980, 1982—1988)
  • Бронзова призерка чемпіонату СРСР (1989)
  • Володарка Кубка Югославії (1994)
  • Володарка Кубка Італії (2001)
  • Бронзова призерка чемпіонату Італії (2002)
  • Срібна призерка чемпіонату України (1998—1999)
  • Чемпіонка США і найкращий воротар США (2007)

Урядові відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку», Грамотою Президії Верховної ради УРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Наталья Митрюк: Венгерки пугали нас портретом Турчина // Спорт-неделя, № 23 (95), 21.06.2013
  2. Три карьеры Натальи Митрюк [Архівовано 12 листопада 2010 у Wayback Machine.]2000.net.ua
  3. Компания ЮниМед. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 14 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]