Михайло Кушнір

Михайло Кушнір
Народився	1897 Станиславів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	1988 США

Михайло Кушнір (23 серпня 1897, Станиславів (нині Івано-Франківськ), Галичина — 1988, ЗДА) — український галицький публіцист, громадський і освітній діяч.

З життєпису

Народився у сім'ї Маркіяна і Михайлини з дому Волянської. У 1915—1918 роках служив у австрійському війську — поручником у 30 полку піхоти. Від 4.11.1918 до грудня 1919 року перебував у італійському полоні. Отримав вищу освіту і звання магістра філософії. Одружився з Софією Сидорик. Арештовувався польською поліцією в березні 1924 року за активність у студентському середовищі Львова, у червні 1934 року після убивства Пєрацького, та 20.02.1939 — зі звинуваченням щодо членства в ОУН (тримали в ув'язненні до падіння Польщі).

Організатор філій товариства «Просвіта» на Станиславівщині (1926—1939) і секретар Станиславівської філії, Станиславівський обласний керівник Фронту національної єдності (1936—1939), керівник відділу культурної праці в УЦК у Кракові та Львові (1941—1945). З 1948 року — в ЗСА, член ЦК і Головної Управи СУМ Америки, редактор «Аванґарду» — її органу (1948—1957). Автор статей на культурно-освітні та виховні теми, про сучасне мистецтво тощо. Художні роботи Михайла Кушніра були представлені на виставках у Мюнхені, Берліні, Кельні, Штутгарті, Франкфурті-на-Майні з 1927 до 1935 року.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Державний архів Івано-Франківської області, фонд 68, опис 2, справа 514, арк. 13, 31.
• Ізборник [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Кушнір Михайло [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.]