Молдаван-Фоменко Олена Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молдаван-Фоменко Олена Василівна
Народилася2 січня 1929(1929-01-02)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла27 вересня 1991(1991-09-27) (62 роки)
Київ, Україна
Країна СРСР
Діяльністьскульпторка
Alma materКиївський державний художній інститут (1956)
ВчителіЛисенко Михайло Григорович, Гельман Макс Ісайович, Садиленко Юрій Харлампійович, Вронський Макар Кіндратович і Олійник Олексій Прокопович
ЗакладКиївський експериментальний кераміко-художній завод
ЧленствоСпілка радянських художників України
У шлюбі зМолдаван Григорій Михайлович

Олена Василівна Молдава́н-Фоме́нко (нар. 2 січня 1929, Київ — пом. 27 вересня 1991, Київ) — українська радянська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1962 року. Дружина скульптора Григорія Молдавана.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 2 січня 1929 року в місті Києві. Упродовж 1949—1956 років навчалася у Київському художньому інституті, була ученицею Михайла Лисенка, Макса Гельмана, Юрія Садиленка, Макара Вронського, Олексія Олійника.

Після здобуття фахової освіти працювала у Києві у Товаристві художників; у 1962—1967 роках — на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Жила у Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 12, квартира № 141. Померла у Києві 27 вересня 1991 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової скульптури та пластики малих форм. Серед робіт:

  • «Колгоспниці» (1956, гіпс тонований);
  • «Пісня» (1962);
  • «Хлопчик із м'ячем» (1962);
  • «Балерина» (1962);
  • «Близнята» («Ненецька мати») (1963);
  • «…Там дівчина воду брала» (1963, порцеляна; 1-а премія конкурсу фарфорових виробів, присвяченого 150-річчю від дня народження Тараса Шевченка, 1964);
  • «Запишалася» (1963, порцеляна);
  • «Рознощиця» (1966);
  • «Обідня перерва (Будівельниці)» (1967);
  • «Весна» (1969, оргскло);
  • «Народний майстер різьблення Антон Штепа» (1970, оргскло);
  • «На згадку» (1977);
  • «Агапіт» (1982, бронза, барельєф; меморіальна дошка у Києві на Лаврській вулиці, № 9, корпус 25);
  • «Шляхами вій­ни» (1983).
«Агапіт».

Брала участь у республіканських виставках з 1957 року.

Література

[ред. | ред. код]